+13 Київ
Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що готовий визнати провину окремих українців за Волинську трагедію, однак того самого він чекає і від Польщі. Про це він заявив під час прес-конференції зі своїм датським колегою Андерсом Самуельсеном, повідомляє LIGA.net.
"Я готовий визнати провину окремих представників України або загонів у тому, що вони робили на Волині. А ви готові те саме зробити? Я готовий стати навколішки перед жертвами польської національності. А ви готові?" – заявив Клімкін.
За його словами, те, що сьогодні відбувається в Польщі, – бажання показати себе "білішими й пухнастішими, ніж інші".
"Так не буває. У нас є минуле, у якому були дуже позитивні моменти та сторони і дуже трагічні сторінки. Це століття, коли ми жили і розвивалися разом. Це минуле не можна переписати шляхом ухвалення законів. Це минуле можна зрозуміти лише шляхом історичного діалогу. Ми за цей історичний діалог, ми за те, щоб хоча б зрозуміти позицію один одного", – підкреслив Клімкін.
Він переконаний, що відповідальність політиків полягає в тому, щоб зрозуміти один одного і разом будувати спільне майбутнє.
Глава українського МЗС зазначив, що польські політики, які ухвалили закон про відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів, раніше не робили спроб "переглянути історію".
На його думку, переговори сторін потрібно проводити на засадах "християнської моралі і політичної відповідальності".
26 січня польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат.
6 лютого Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.
Поправки передбачають кримінальне покарання за публічні звинувачення Польщі у злочинах, скоєних під час Голокосту, у пособництві нацистській Німеччині, воєнних злочинах або злочинах проти людяності. Заборонено використовувати словосполучення "польський табір смерті" під час опису концтаборів, що існували на території окупованої Німеччиною Польщі.
Також закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.
Будь-якого громадянина країни або іноземця, який порушує ці норми, буде засуджено до виплати штрафу або тюремного ув'язнення строком до трьох років. Виняток зроблено для художніх творів і наукових дискусій.
Президент України Петро Порошенко зазначив, що закон не відповідає стратегічному партнерству між Україною і Польщею.
Верховна Рада 6 лютого ухвалила проект постанови, яким відповіла парламенту Польщі на внесення поправок до закону про Інститут нацпам'яті. У заяві йдеться, що парламент України "з розчаруванням і глибокою стурбованістю сприйняв рішення Сейму".
"Верховна Рада України категорично не сприймає та відкидає політику подвійних стандартів та нав'язування ідей колективної відповідальності українського народу, а також спроби польської сторони прирівняти дії всіх борців за незалежність України до злочинів двох тоталітарних режимів ХХ століття – нацистського та комуністичного", – наголошують у зверненні.
У МЗС Ізраїлю заявили, що закон "заперечує історичну правду". В ОБСЄ вважають, що він обмежує свободу вираження поглядів.
