+12 Київ
Казахстанський інвестор Маргулан Сейсембаєв в інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман сказав, що більшість жителів України не може розраховувати на справедливість.
"Розвинути сільське господарство ви не зможете. Бо не врегульовано відносин щодо землі, не врегульовано відносин щодо надрокористування, не врегульовано відносин щодо будівництва, скрізь хабарі, бізнес кошмарять три відомства правоохоронні, із кожного приводу – порушення кримінальних справ. Ст. 214 (початок досудового розслідування. – "ГОРДОН") Кримінального процесуального кодексу: за будь-якою заявою порушують кримінальну справу, вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань. І бізнесмена кошмарять рік-півтора. У нього водночас немає права долучати адвоката, щоб захистити свій статус, тому що в нього немає статусу обвинуваченого, підозрюваного в межах кримінальної справи. Потім справа йде до суду. Минулого року в Україні розслідували 1,7 млн кримінальних справ. Із них тільки 1% дійшов до суду. Усе інше розвели. Про яку землю можна [говорити]?.." – зазначив Сейсембаєв.
На його думку, люди виїздять із країни, зокрема, через відсутність справедливої судової системи.
"Україна – це така країна, у якій, якщо ти маєш гроші та владу, живеш у шоколаді. А для більшості людей немає справедливості, тому що справедливість у країні завжди уособлює судова система. А якщо немає судової системи, отже, народ не має справедливості. А якщо немає справедливості, тоді питається: на хріна нам така держава? І, відповідно, звідси ви і втратили 15–20 млн осіб. Тому що розумні й освічені думають: "А на фіга мені воно потрібно?" – сказав бізнесмен.
Казахстанський інвестор Сейсембаєв: Президенту Зеленському треба провести конституційну реформу і зробити Україну повноцінною парламентською республікою. Читайте повний текст інтерв'ю
2014 року в Україні розпочали судову реформу. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.
У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Рада у складі 21 члена наділена повноваженнями звільняти суддів із посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, які запровадили в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.
П'ятий президент Петро Порошенко говорив, що його каденції не вистачило, щоб завершити судову реформу, і найменше вона стосувалася судів першої інстанції.
16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні й у цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду із 200 до 100 осіб завдяки проведенню повторного добору суддів, ліквідації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширенню повноважень Вищої ради правосуддя, можливості подання анонімних скарг на суддів і скороченню термінів дисциплінарних процедур щодо них. Автор документа президент України Володимир Зеленський підписав закон 4 листопада. Венеціанська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, у якому розкритикувала закон.
11 березня 2020 року Конституційний Суд України визнав неконституційними зміни до законів, які стосуються судової реформи.
22 червня Зеленський подав до Верховної Ради новий законопроєкт про судову реформу. Венеціанська комісія оцінила документ переважно позитивно.
