$39.22 €42.44
menu closed
menu open
weather +15 Київ

ЄС закликає Україну впровадити рекомендації Венеціанської комісії до закону про державну мову – Рада асоціації

ЄС закликає Україну впровадити рекомендації Венеціанської комісії до закону про державну мову – Рада асоціації Український мовний закон набув чинності 2019 року
Фото: EPA
Як Україна, так і Євросоюз під час сьомого засідання Ради асоціації нагадали про спільні цінності демократії, верховенства права, поваги до міжнародного права і прав людини, включно з правами осіб, що належать до меншин, а також гендерної рівності.

Україні варто впровадити рекомендації Венеціанської комісії до закону про державну мову, а також ухвалити закон про національні меншини. Про це йдеться у спільній заяві за результатами сьомого засідання Ради асоціації між Україною та Євросоюзом, опублікованій на сайті українського уряду 12 лютого.

Як Україна, так і Євросоюз нагадали про спільні цінності демократії, верховенства права, поваги до міжнародного права і прав людини, включно з правами осіб, що належать до меншин, а також гендерної рівності.

"Рада асоціації погодилася стосовно потреби забезпечувати повагу щодо прав, які вже набуті особами, які належать до нацменшин, як це передбачено конвенціями ООН і Ради Європи та відповідними протоколами, недискримінації осіб, що належать до національних меншин, і поваги до розмаїття на основі змістовного діалогу з представниками осіб, що належать до нацменшин", – ідеться в заяві.

ЄС наголосив на необхідності повністю імплементувати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту".

"Українська сторона підкреслила, що після ухвалення закону "Про загальну середню освіту" в січні 2020 року з подальшим продовженням перехідного періоду до 2023 року в частині впровадження ст. 7 закону про освіту вона виконала ключові рекомендації Венеціанської комісії стосовно цього закону. ЄС заохочує Україну впровадити рекомендації Венеціанської комісії стосовно закону про державну мову та ухвалити закон про національні меншини", – заявили в Раді асоціації.

У 2017 році, після ухвалення закону "Про освіту", погіршилися відносини України та Угорщини. Згідно з нормами цього документа, розширено використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила занепокоєння про майбутнє угорської меншини в Україні. Українська сторона пояснювала, що в угорських школах на Закарпатті українську мову викладали в таких мізерних обсягах, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміє. Отже, у них виникають проблеми під час вступу до українських університетів і пошуку роботи.

У Будапешті блокують засідання комісії Україна – НАТО на найвищому рівні та заявляють, що готові протистояти євроатлантичній інтеграції України, поки в закон не буде внесено зміни.

16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язковість використання української мови по всій країні в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.

В Угорщині ухвалений закон вважають неприйнятним. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто говорив, що цей закон порушує права угорської меншини в Україні.

Експерти з конституційного права з Венеціанської комісії розкритикували низку положень українського мовного закону. У комісії зауважили, що мовна проблема не має стати джерелом міжетнічної напруженості в Україні. Як пише "Європейська правда", рекомендації Венеціанської комісії не мають юридичної сили, однак країни, до яких у неї є претензії, стикаються з міжнародним тиском.