+16 Київ
Народні депутати України, які ратифікували у 2010 році Харківські угоди про Чорноморський флот РФ у Криму, мають нести тільки політичну відповідальність.
Про це міністр юстиції України Денис Малюська повідомив "Українським новинам" в інтерв'ю, фрагмент якого опублікували 12 березня.
"Депутати, відповідно до Конституції, не повинні нести відповідальність за результати голосування. Крім як політичної, звичайно ж", – сказав він.
Міністр висловив сумніви в конституційності відкриття кримінальних проваджень щодо цього питання. А також у тому, що будуть "кримінальні вироки".
"Мені складно це уявити. Але це питання більше до правоохоронних органів", – зазначив Малюська.
Він підкреслив, що в дорученні Ради нацбезпеки і оборони України стосовно Харківських угод пролунало, що відповідальність може настати для "посадових осіб узагалі, тобто тих, хто готував Харківські угоди, узгоджував".
"Вони точно проходили уряд, вони є десь у Міністерстві закордонних справ, там є чиїсь підписи. Там питання чиновників виконавчої влади, Кабміну й уповноважених міністерства, а також Адміністрації Президента того часу. Це мені здається збоку реальніше залучення до відповідальності, у тому числі й кримінальної, ніж народних депутатів", – пояснив Малюська.
11 березня Рада національної безпеки і оборони України доручила Службі безпеки України перевірити обставини ратифікації Харківських угод. СБУ відкрила кримінальне провадження за статтею про держзраду.
Згідно зі ст. 80 Конституції України, народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Колишній голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук після оголошення про рішення РНБО щодо Харківських угод згадував про цю норму. Він пояснив, що якщо той чи інший парламентарій, наприклад, керувався думкою, що "знижка на газ – це добре для народу України", то кримінальна відповідальність для нього через це настати не може.
Харківські угоди у 2010 році підписали тодішні президенти України і Росії Віктор Янукович та Дмитро Медведєв. Ратифікацію Харківських угод 27 квітня 2010 року супроводжували бійка в парламенті, димові шашки і кидання яєць у президію. У січні 2021 року Януковича Держбюро розслідувань через підписання документа повідомило про підозру в держзраді.
Згідно з угодами, Україна одержувала знижку на газ у розмірі 30% в обмін на пролонгацію перебування Чорноморського флоту Росії на території України із 2017-го до 2042 року. Як пояснювали у ДБР, фактично жодної знижки не було, оскільки за рік до цього Росія підвищила ціну на газ удвічі. Підписавши угоду під приводом одержання знижки на газ, Янукович штучно створив передумови до збільшення чисельності військ РФ та умови їх перебування на території України, підкреслювали в Офісі генпрокурора.
Росія окупувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
Після окупації Криму РФ денонсувала Харківські угоди.
