+14 Київ
Сьогодні ввечері на YouTube-каналі "В гостях у Гордона" вийде інтерв'ю з колишнім мером Харкова Геннадієм Кернесом, записане 2013 року – до Революції гідності й замаху на політика.
Як повідомив журналіст Дмитро Гордон виданню "ГОРДОН", інтерв'ю не було опубліковано після запису на прохання самого Кернеса.
"Геннадій Адольфович був дуже відвертим у своїх висловлюваннях. Інтерв'ю ми записали 11 жовтня 2013 року – буквально за півтора місяця до початку Євромайдану. У цей день збірна України з футболу грала зі збірною Польщі в Харкові – ми їздили на матч і зняли програму з Кернесом. Коли почалися протести, він попросив відкласти випуск інтерв'ю, сказав, що поки не час. Зараз же обставини змінилися. Минуло 40 днів від дня смерті Кернеса, і я вирішив опублікувати це інтерв'ю у YouTube. Упевнений, воно сподобається глядачам", – сказав Гордон.
Під час інтерв'ю Кернес говорив про свою юність, зокрема про кримінальну справу, у якій фігурував на початку 1990-х, і роки, проведені в СІЗО, про Помаранчеву революцію, стосунки з бізнесменом Олександром Ярославським, колишнім главою МВС, ексгенпрокурором Юрієм Луценком і колишнім головою Харківської облдержадміністрації Михайлом Добкіним, про ув'язнення експрем'єр-міністерки, лідерки партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко, про страх, замахи й погрози, а також дружину і дітей.
"Знаєте, я боюся, що я не встигну щось побачити, щось дізнатися або домогтися того, що поставив перед собою за мету. Хоча не боюся, а не згоден із тим, що не встигну... А чого боятися? Усе відбувається швидко, неболяче і чітко. Чи були замахи й погрози? Вважаю, що на цю тему немає сенсу розмовляти. Чому? Тому що, як то кажуть, це справі не допоможе", – сказав тоді Кернес.
Кернес народився 1959 року в Харкові. Закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого (спеціальність – правознавство) та Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (спеціальність – державне управління).
Трудову діяльність розпочав 1977 року на харківському заводі "Світло шахтаря". З 1980 року понад 10 років працював на державних підприємствах міста. Від початку 1990-х займався бізнесом.
У 1998 році Кернеса вперше обрали депутатом Харківської міської ради, потім він обирався ще кілька разів. У 2002-му, а також у 2006–2010 роках був секретарем Харківської міськради. У 2010 році Кернеса обрали мером Харкова, він обіймав цю посаду до своєї смерті у грудні 2020 року.
На життя Кернеса кілька разів робили замах. У квітні 2014 року під час пробіжки в нього вистрілив невідомий. Кернес вижив, але після замаху пересувався в інвалідному візку.
У серпні (за іншими даними – у вересні) 2020 року Кернес заразився коронавірусом. Від COVID-19 і його наслідків політика лікували в німецькій клініці "Шаріте". 16 грудня Кернес помер.
