$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ

Голова НАЗК попросив Зеленського накласти вето на закон про відновлення покарання за брехню в декларації

Голова НАЗК попросив Зеленського накласти вето на закон про відновлення покарання за брехню в декларації Новіков: Такі дії Верховна Рада визнає не злочинами, а кримінальними проступками
Скріншот: Генеральна прокуратура України / YouTube
Закон про відповідальність за брехню в деклараціях, ухвалений Верховною Радою, не передбачає позбавлення волі для посадовців, які навмисне не подають декларації або вказують у ній неправдиві дані. На думку голови Національного агентства з питань запобігання корупції Олександра Новікова, це суперечить загальноприйнятій міжнародній практиці. Він закликав президента України Володимира Зеленського ветувати закон.

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков надіслав президенту Володимирові Зеленському лист із проханням накласти вето на закон про відповідальність за брехню в деклараціях. Про це йдеться в повідомленні пресслужби НАЗК на сторінці у Facebook.

У Нацагентстві з питань запобігання корупції вважають недостатньо жорстким покарання у вигляді обмеження волі за брехню в деклараціях, як це передбачено в законопроєкті №4460, який парламент ухвалив 4 грудня. За відповідне порушення документ вводить покарання у вигляді штрафів і обмеження свободи.

У листі до Зеленського Новіков зазначає, що цей законопроєкт не передбачає позбавлення волі для посадовців, які навмисне не подають декларації або вказують у ній неправдиві дані.

"Ці дії Верховна Рада визнає не злочинами, а кримінальними проступками. Тобто корупціонера можуть звільнити від відповідальності в разі щирого каяття", – вважає голова НАЗК.

За його словами, чиновники зможуть заплатити штраф і не подавати декларації про майно.

Новіков нагадав, що на Заході кримінальна відповідальність за недостовірне декларування – звичайна практика. У Франції за таке порушення загрожує до трьох років в'язниці, у Польщі – до п'яти, у Литві – до восьми років.

Конституційний Суд України (КСУ) 27 жовтня скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

У "Великій сімці" та Євросоюзі висловили стурбованість цим рішенням. Посол України при ЄС Микола Точицький у листі до віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної повідомив, що рішення КСУ може стати причиною припинення безвізового режиму з Євросоюзом.

НАЗК у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".

Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.

29 жовтня після засідання Ради нацбезпеки і оборони України, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Того самого дня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України. 

Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 2 листопада на зустрічі з парламентською фракцією "Слуга народу" президент закликав підтримати звільнення суддів КСУ.