"Ми чітко заявили, що нові військові дії проти України матимуть величезні наслідки для Росії. На цій основі ми розробляємо потужний санкційний пакет. У випадку нової агресії діапазон нашої відповіді буде широким, включаючи "Північний потік – 2", – заявила вона.
Бербок сказала, що потрібно просувати необхідність діалогу з Росією, але з урахуванням нинішньої ситуації треба "демонструвати жорсткість, яка дасть чітко зрозуміти, що суверенна рівність країн та основи європейського мирного порядку не можуть бути предметом переговорів".
"Ми живемо зараз у час, який є вирішальним для миру та безпеки на нашому континенті. Час, в якому ми маємо виступити на захист наших цінностей... І це важко не розглядати як погрозу, коли понад 100 тис. військових із танками та артилерією без вагомих причин зосереджено поблизу України, а також інші війська перекинуто у Білорусь", – заявила міністерка.
Глава німецької дипломатії також відкинула вимоги Росії щодо "гарантій безпеки", заявивши, що вони суперечать основам порядку безпеки у Європі.
"Російський уряд висунув нам вимоги щодо так званих гарантій безпеки, які суперечать європейському безпековому порядку. Федеральний уряд відреагував на це чітко та рішуче – при цьому у тісній координації з нашими партнерами по ЄС, НАТО та "Групі семи", – сказала вона.
Будівництво "Північного потоку – 2", який має з'єднати РФ і ФРН дном Балтійського моря в обхід України, повністю завершено. 29 грудня 2021 року голова правління "Газпрому" Олексій Міллер заявив, що перша та друга нитки газопроводу наразі під робочим тиском і "повністю готові до експлуатації".
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають трубопровід загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Держсекретар США Ентоні Блінкен на тлі нарощування чисельності російських військ біля кордону України заявив 5 січня 2022 року, що "Північний потік – 2" навряд чи почне працювати, якщо РФ вторгнеться в Україну.
25 січня глава міністерства закордонних справ Австрії Александер Шалленберг повідомив, що Євросоюз готує великий пакет економічних санкцій проти Росії на випадок початку військових дій в Україні. Він виступив проти введення санкцій проти газопроводу "Північний потік – 2", пояснивши це тим, що Європа залежить від енергії з Росії і це не можна змінити відразу.
Контекст
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною. Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов повідомляв 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
10-го, 12-го і 13 січня 2022 року проводили переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками у Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Глава Міноборони України Олексій Резніков повідомив 24 січня, що Росія не створила жодного ударного угруповання, що свідчило б про підготовку її вторгнення в Україну. На думку Данілова, повномасштабне вторгнення Росії в Україну на сьогодні неможливе. Президент України Володимир Зеленський 24 січня за підсумками засідання Ради національної безпеки і оборони заявив, що представники РНБО працюють для повної деескалації та мирного врегулювання ситуації на Донбасі, в Україні все під контролем і причин для паніки немає.
26 січня заступниця держсекретаря США Венді Шерман сказала, що США вбачають усі ознаки того, що президент РФ Володимир Путін має намір застосувати військову силу проти України до середини лютого. Вона зазначила, що не знає, чи той ухвалив остаточне рішення.
Посол США у Росії Джон Салліван увечері 26 січня передав міністерству закордонних справ РФ письмову відповідь Вашингтона на вимоги Москви щодо "гарантій безпеки". Документ наразі не опублікували.
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що не може докладно говорити про відповідь Вашингтона на вимоги Москви щодо "гарантій безпеки". За його словами, зміст документа співвідноситься з позицією США, про яку відкрито говорили раніше.
Столтенберг 26 січня заявив, що НАТО також передав свою відповідь Росії. За його словами, є три напрями, за якими Альянс може співпрацювати з Росією. Вони стосуються відносин та контактів між Росією і НАТО, європейської безпеки, зокрема ситуації в Україні та навколо неї, і контролю над озброєннями. "У всіх наших зусиллях ми й надалі тісно координуємо свої дії з Україною, а також з іншими партнерами, зокрема з Фінляндією, Швецією, Грузією і, звісно ж, Європейським союзом", – заявив він. Також Столтенберг закликав РФ вивести війська з України, Грузії і Молдови.
У письмовій відповіді США Росії щодо так званих гарантій безпеки немає "позитивної" для РФ реакції щодо подальшого розширення НАТО на схід, заявив глава МЗС Росії Сергій Лавров.
+9 Київ
