"Так, я противник масових обшуків. Але зараз так побудована модель роботи, що я рідко коли можу діяти в інший спосіб. Водночас до доцільності 70% і більше тих обшуків, що проводяться, у мене є певні питання", – сказав він.
За його словами, обшуки хоч і санкціоновані прокуратурою та судом, "але це свідчить про неспроможність зібрати докази в інший спосіб і намагання натиснути на підприємців, щоб вони швидше відшкодували збитки до бюджету і так далі".
"Я не зміг за цей короткий час [роботи в БЕБ] навести лад із цим. Але це було корисно – я багато побачив і врахував. І саме тому я і кажу, що дуже багато людей із ДФС (Державна фіскальна служба. – "ГОРДОН") я не бачу у структурі БЕБ. Бо ці люди не хочуть думати по-новому, не хочуть опановувати нові моделі", – пояснив Мельник.
Контекст
До призначення в серпні главою Бюро економічної безпеки Мельник очолював Державну фіскальну службу.
Він брав участь у відкритому конкурсі на посаду директора БЕБ. На конкурс заявки подало 59 учасників, допустили 48. У заключний етап конкурсу потрапило троє кандидатів: Мельник; член ради Нацбанку України, екснардеп від Партії регіонів Василь Горбаль і прокурор Офісу генпрокурора Аттіла Ковчі. Мельник виграв конкурс.
Згідно із законом, роботу бюро мають запустити, а ДФС ліквідувати до 25 вересня, але Мельник говорив, що зробити це не встигнуть.
Закон про створення БЕБ Верховна Рада ухвалила у другому читанні 28 січня. Президент України Володимир Зеленський підписав його 22 березня. У законі йдеться про те, що БЕБ – це центральний орган державної влади, правоохоронний орган, який має виявляти, припиняти, розслідувати та розкривати кримінальні злочини у сфері економіки, що створюють загрозу життєво важливим інтересам України, а також запобігати їхньому вчиненню. Бюро отримає відповідні повноваження Служби безпеки України та податкової міліції. Роботу БЕБ безпосередньо координуватиме Кабмін.
Уряд на засіданні 12 травня ухвалив постанову про створення БЕБ. У новому відомстві працюватиме 4 тис. людей.
+10 Київ
