$39.58 €42.26
menu closed
menu open
weather +9 Київ

ДБР перевіряє джерела витоку інформації розвідки про вагнерівців, яку опублікувала Соколова

ДБР перевіряє джерела витоку інформації розвідки про вагнерівців, яку опублікувала Соколова Соколова писала, що документи їй "підкинули на флешці біля робочого офісу"
Фото: Yanina Sokolova / Facebook
Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження та перевіряє джерела витоку документів розвідки і СБУ про діяльність спецслужб із затримання членів ПВК "Вагнер". Про це повідомляє пресслужба ДБР.

У відомстві зазначають, що 18 листопада в інтернеті було опубліковано документи з даними про планування та виконання Головним управлінням розвідки Міноборони і Службою безпеки заходів щодо затримання вагнерівців в Україні.

"У межах відкритого кримінального провадження буде здійснена перевірка щодо автентичності цих документів, а також встановлено військовослужбовців, які мали доступ до цих документів і можуть бути причетні до їх витоку", – ідеться в повідомленні.

Провадження відкрили за ч. 1 ст. 328 Кримінального кодексу (розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, людиною, якій ці відомості довірили, за відсутності ознак державної зради чи шпигунства). Покарання за цією статтею передбачає позбавлення волі від двох до п'яти років із позбавленням права обіймати певні посади до трьох років або без нього.

У ДБР не називають імен, але 18 листопада журналістка Яніна Соколова опублікувала внутрішні документи української розвідки. У них, зокрема, ідеться про те, що дату вильоту найманців перенесли після рішення найвищого військово-політичного керівництва України. У підсумковому розділі звіту пропонують вважати спецзахід "Авеню" проведеним.

За словами Соколової, документи їй "підкинули на флешці біля робочого офісу кілька днів тому".

В Офісі президента назвали некоректним оприлюднення цих документів, заявивши, що журналістка "вивалила в публічну площину методи роботи власної розвідки".

Сама Соколова наголосила, що її публікація лише підтверджує розслідування журналістського проєкту Bellingcat, а всі нові для публічного простору позивні в документах затерто з метою безпеки. Вона вважає, що матеріали, які вона опублікувала, є цінними для суспільства і є демонстрацією "брехні й непрофесійності", а реакція ОП – "явна агонія".

Контекст

Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які є членами ПВК "Вагнер". У Раді безпеки Білорусі заявляли, що стосовно затриманих відкрили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, згодом повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.

Офіс генпрокурора України 12 серпня звернувся до Генпрокуратури Білорусі із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які брали активну участь у війні на Донбасі у складі "ЛНР" і "ДНР", проте влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент Володимир Зеленський назвав це недружнім кроком із боку Білорусі.

Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" до Білорусі була частиною спецоперації ГУР Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення глави ОП Андрія Єрмака та Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська, а також через витік інформації з України.

Це підтвердили екссекретар Ради нацбезпеки та оборони України Олександр Турчинов та колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко. За їхніми словами, спецоперацію проводили із 2019 року.

У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР Кирило Буданов заявив, що бійців ПВК "Вагнер" до Мінська перекидали російські спецслужби, і це не було спецоперацією СБУ.

Зеленський у вересні 2020 року заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було, а в червні 2021 року порівняв сценарій спецоперації із примусовим приземленням у Мінську літака з опозиційним журналістом Романом Протасевичем. "Це точно не була наша операція. Ідея цієї операції – ідея інших країн, і те, що Україну максимально затягували в це питання, – правда", – говорив Зеленський.

У вересні 2021 року голова парламентської тимчасової слідчої комісії Мар'яна Безугла заявила, що "спеціальний захід" СБУ та розвідки розпочали в липні 2020 року. За словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участі інші країни чи іноземні спецслужби. Вона стверджувала, що, згідно з основним сценарієм, планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх би затримали, оскільки вони проходять у базах даних у зв'язку з участю у війні в Сирії. Приземлення літака в Україні було серед додаткових сценаріїв.

Міжнародна розслідувальна група Bellingcat 17 листопада опублікувала спільне з російським виданням The Insider розслідування "Анатомія "вагнергейту": зухвала українська операція із затримання російських найманців" про українську спецоперацію із затримання бойовиків російської приватної військової компанії "Вагнер".

У розслідуванні йдеться про те, що, за словами тодішнього голови військової розвідки Василя Бурби, президент України знав про спецоперацію та схвалив її проведення, а Єрмак попросив відкласти спецоперацію на кілька днів, щоб набула чинності угода про перемир'я на Донбасі. У Bellingcat наголосили, що не змогли незалежно підтвердити інформацію Бурби.

В ОП заявили, що розслідування не приводить до висновку, що операцію українських спецслужб хтось "злив", і підкреслили, що Єрмак "не відповідає за будь-які плани розвідки" і "не має права нічого наказувати розвідці".