$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +9 Київ

Два комітети Ради заявили про суверенне право України визначати вектор її інтеграції, зокрема – з ЄС і НАТО

Два комітети Ради заявили про суверенне право України визначати вектор її інтеграції, зокрема – з ЄС і НАТО Тільки Альянс та Україна мають право ухвалювати рішення про її вступ до НАТО, наголошено в заяві профільних комітетів Ради
Фото: depositphotos.com
Україна має право самостійно визначати вектор інтеграції щодо її членства у Європейському союзі та Північноатлантичному альянсі. Про це йдеться в заяві комітетів Верховної Ради з питань інтеграції до ЄС і з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, опублікованій 12 січня у Facebook комітету Ради з інтеграції до ЄС.

"Україна, Європейський союз і НАТО єдині у своїй позиції щодо суверенного права України, Грузії та Молдови визначати вектор подальшої інтеграції, зокрема й у питанні розширення та набуття Україною повноправного членства в ЄС і НАТО", – наголошено у спільній заяві.

Також зазначено, що лише Організація Північноатлантичного договору і Україна мають право ухвалювати рішення щодо її вступу до НАТО.

Водночас обидва комітети Ради закликали до недопущення з боку РФ "дешевого шантажу та погроз повномасштабним вторгненням в Україну в обмін на вимоги гарантії нерозширення Організації Північноатлантичного договору та євроатлантичних прагнень України, Грузії та Молдови", а також "блокування прогресу переговорів із контролю за зброєю масового знищення, шантажу світу погрозами розміщення нових систем зброї масового знищення та, фактично, нової світової війни".

17 грудня 2021 року на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться про те, що США повинні взяти на себе зобов'язання відкинути подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи Росія нападатиме на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [щодо просування НАТО на схід], а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".

Увечері 10 січня в Женеві завершилися переговори США та Росії щодо вимог Москви про "гарантії безпеки". Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка очолювала делегацію США, після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.

У МЗС РФ заявили про категоричну відсутність прогресу на переговорах зі США щодо членства України в НАТО.

12 січня у Брюсселі відбулася перша за два з половиною роки зустріч Ради Росія – НАТО.

Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн до НАТО і відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей і право кожної нації обирати для себе союзи.

Генсек наголосив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише ця країна та 30 країн – членів Альянсу. Столтенберг сказав, що Росія є загрозою для України, а не навпаки.

Шерман за підсумками засідання зазначила, що Росія не дала зобов'язань щодо деескалації, однак і не заявила, що її не буде. Водночас заступниця держсекретаря США назвала неприйнятними низку пропозицій РФ щодо "гарантій безпеки".

За її словами, США та союзники по Альянсу дали чітко зрозуміти РФ, що "не зачинять дверей політики відкритих дверей НАТО". Перед РФ стоїть вибір: деескалація й дипломатія чи конфронтація і наслідки, наголосила заступниця держсекретаря США.

Контекст

Верховна Рада і Європарламент 16 вересня 2014 року синхронно затвердили Угоду про асоціацію України з ЄС. 1 вересня 2017 року вона набула чинності в повному обсязі. Стратегічний курс на членство України у Євросоюзі закріплено в Конституції.

Віцепрем'єр-міністерка України з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина повідомила 22 вересня 2021 року, що Україна виконала 58% зобов'язань Угоди про асоціацію з Європейським союзом.

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначили, що Альянс підтримує входження України до НАТО.