За його словами, країни НАТО "не готові навіть обговорювати питання щодо вступу України ні найближчі п'ять, ні 10 років".
Україна, як зазначив Арахамія, не боротиметься "за заявки про вступ до НАТО" – "ми боротимемося за результат, а не за процес".
Україна також готова обговорити деякі моделі співпраці "поза межами НАТО", додав нардеп.
"Наприклад, можуть бути прямі гарантії [безпеки] з боку різних країн, таких як США, Китай, Великобританія, можливо, Німеччина та Франція. Ми відкриті для обговорення таких речей у ширшому колі, не лише у двосторонніх дискусіях із Росією, але й з іншими партнерами", – сказав Арахамія.
Якщо Північноатлантичний альянс не готовий прийняти Україну до своїх лав, то має надати їй гарантії безпеки, заявив 1 березня в інтерв'ю агентству Reuters президент Володимир Зеленський.
"Наші партнери, якщо вони не готові прийняти Україну в НАТО... тому що Росія не хоче, щоб Україна була в НАТО, мають розробити спільні гарантії безпеки для України", – сказав глава держави.
Зеленський очікує від НАТО гарантій територіальної цілісності та недоторканності кордонів.
Контекст
Арахамія зробив заяву напередодні третього раунду перемовин між Україною та Росією після воєнного наступу РФ.
Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаудари.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 6 березня становили понад 11 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими, а також 285 танків, 985 ББМ, 109 артилерійських систем, 50 РСЗВ, 21 одиниця засобів ППО, 44 літаки, 48 вертольотів, 447 автомобілів, два легкі швидкісні катери, 60 цистерн із пальним і чотири оперативно-тактичні безпілотники.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягти Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни запровадили проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.
+10 Київ
