"Головний результат усіх останніх зусиль США, у тому числі візитів [державного секретаря Ентоні] Блінкена – нас не будуть "здавати" до сфери впливу Росії. Не буде другої Ялти. Так, можливо, будуть складні компроміси з Росією, але Москва в рік 100-річчя створення СРСР "новий СРСР" не отримає", – написав він.
Український дипломат вважає, що "Кремль отримав ляпаса, причому не одного".
"Це і додаткова американська допомога, і британські поставки зброї, і співпраця у сфері кібербезпеки і навіть доволі чітка позиція Німеччини: ніякого "Північного потоку – 2" у випадку атаки на Україну", – пояснив Клімкін.
За його словами, "Путін отримав процес переговорів зі США і вважав, що перехопив ініціативу", але "тепер ініціативу перехоплює Захід".
"Путін, звісно, відповість і далі підніме ставки, але Захід теж уже не відступить, інакше виглядатиме слабаком. Рахунок 2:1 на користь Заходу, але гра далеко не завершена", – вважає Клімкін.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри факти й докази, які надає Україна.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомляв 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
23 грудня на щорічній пресконференції Путін відповів на запитання, чи Росія нападатиме на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [щодо просування НАТО на схід], а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня 2022 року, заявила, що США мають низку сценаріїв на випадок вторгнення РФ до України. У Кремлі 17 січня відповіли, що Москва також розглядає різні сценарії подальших дій.
10 січня в Женеві завершилися переговори США та Росії щодо вимог Москви про "гарантії безпеки". Заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка очолювала американську делегацію, після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню.
12 січня у Брюсселі відбулася перша протягом двох із половиною років зустріч Ради Росія – НАТО.
Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн до НАТО та відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей і право кожної нації обирати для себе союзи.
Шерман за підсумками зустрічі зазначила, що США та союзники по Альянсу чітко дали зрозуміти РФ, що "не зачинять дверей політики відкритих дверей НАТО".
+3 Київ
