+13 Київ
Звільнення Росією українських військовополонених моряків входило в умови повернення російської делегації в Парламентську асамблею Ради Європи. Про це 30 червня в ефірі "5 каналу" заявив постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.
За словами Кулеби, переговори щодо повернення Росії в ПАРЄ активізувалися ще на початку 2019 року. Для цього Кремль мав виконати три умови: надати комісару Ради Європи з прав людини доступ у Крим, сплатити внески в Раду Європи і повернути Україні полонених моряків. Пізніше Європа дала зрозуміти Росії, що вона може повернути Росію в асамблею і без виконання цих умов.
Російська нота українського МЗС про моряків з'явилася не внаслідок рішення ПАРЄ повернути повноваження російській делегації, а тому що сплив кінцевий строк виконання рішення Міжнародного трибуналу ООН, сказав він.
"Просто так збіглося, що в ніч із 24 на 25 червня якраз ухвалили цю резолюцію, а 25 закінчувався термін. Тому я підтверджую, що тема моряків у ПАРЄ лунала. Але я переконаний, що Росія не збиралася виконувати ці три вимоги, розуміючи, що склалася така коаліція на їхню користь, що поверне їх без поступок. Я думаю, сталося саме так", – заявив Кулеба.
28 червня автор "Європейської правди" Сергій Сидоренко з посиланням на джерела розповів, що звільнення полонених українських моряків і повернення кораблів ВМС України мало стати частиною широкої домовленості Заходу і Росії, одним з елементів якої було беззастережне підтвердження повноважень делегації РФ у Парламентській асамблеї Ради Європи. Сидоренко зазначив, що існування непублічного плану дістало підтвердження після вербального конфлікту міністра закордонних справ України Павла Клімкіна та президента України Володимира Зеленського.
25 травня Міжнародний трибунал із морського права в Гамбурзі зобов'язав Росію негайно звільнити три затримані в Чорному морі в листопаді 2018 року українські військові кораблі, а також 24 моряків і дозволити їм повернутися в Україну. Рішення було ухвалено 19 голосами, проти виступив тільки суддя від РФ Роман Колодкін.
У міністерстві закордонних справ Росії заявили, що міжнародний арбітраж не мав юрисдикції для розгляду інциденту.
Строк виконання рішення закінчувався 25 червня. Цього дня, як повідомили у МЗС України, від російського зовнішньополітичного відомства надійшла нота, якою Україні пропонували надати письмові гарантії продовження кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства. У ноті-відповіді українське МЗС назвало позицію Москви неприйнятною.
27 червня Зеленський висловив обурення тим, що його не ознайомили ні з нотою МЗС РФ, ні з нотою-відповіддю українського зовнішньополітичного відомства.
Клімкін опублікував два документи, назвавши текст російського "примітивною пасткою". За словами міністра, нота у відповідь "викриває приховані мотиви РФ". Він також висловив думку, що скерування ноти було повністю в компетенції його відомства.
У ніч на 25 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму, яка дала змогу Росії повернутися в асамблею. 26 червня ПАРЄ 116 голосами (проти – 62, утрималися – 15) ухвалила резолюцію про підтвердження повноважень делегації РФ без обмежень. Українські депутати заявили, що на знак протесту залишають сесію асамблеї.
Росію позбавили права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 року – відразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі. У 2017 році Росія припинила сплату внесків до бюджету Ради Європи (приблизно €33 млн на рік), що призвело до фінансової кризи в організації.
29 червня Клімкін заявив, що версія про те, що російську делегацію повернули в ПАРЄ в обмін на можливе звільнення Росією українських політв'язнів, не відповідає дійсності.
