+3 Київ
7 листопада в Україні набув чинності закон №193-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів судового самоврядування". Відповідну інформацію вказано на сайті Верховної Ради.
Склад Верховного Суду буде скорочено із 200 до 100 суддів.
Також буде внесено зміни в діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів – ВККС стане колегіальним органом, кількість членів ВККС буде скорочено з 16 до 12. Новий склад комісії має сформувати Вища рада правосуддя протягом 90 днів – до 7 лютого. Строк повноважень нових членів ВККС становитиме чотири роки.
Процедуру скорочення суддів зобов'язаний виконати новий склад ВККС до 7 квітня 2020 року. Судді Верховного Суду, які не пройдуть відбору, зможуть продовжити роботу в апеляційних судах.
При Вищій раді правосуддя буде створено комісію з моралі й етики. Ця комісія матиме повноваження ініціювати притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, членів ВККС та Вищої ради правосуддя. До складу комісії увійдуть три члени Вищої ради правосуддя і три міжнародні експерти. Вони матимуть право оцінювати доброчесність кандидатів в органи суддівського самоврядування, зокрема ВРП, ініціювати їх звільнення, стежити за добропорядністю суддів Верховного Суду.
Відповідні зміни буде внесено в закони "Про судоустрій і статус суддів", "Про очищення влади" та "Про Вищу раду юстиції".
Президент України Володимир Зеленський подав у Раду законопроєкт №1008 29 серпня. У першому читанні документ ухвалили 12 вересня. 16 жовтня Верховна Рада ухвалила його у другому читанні й у цілому. Депутати два дні розглядали приблизно 300 поправок, поданих до другого читання законопроєкту. Нардепи спершу провалили, а потім підтримали поправку віцеспікера Верховної Ради Руслана Стефанчука, у якій ішлося про звільнення членів Вищої ради правосуддя за погодженням із міжнародними експертами. Без цієї поправки члени ВРП могли звільняти себе самостійно. Перед голосуванням за проєкт закону в цілому нардепка від "Європейської солідарності" Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що документ не відповідає європейським нормам. Усі парламентські фракції, окрім "Слуги народу", проголосували проти документа.
Зеленський підписав закон 4 листопада.
Посольства ЄС і Канади розкритикували пропозиції українського президента. Дипломати, зокрема, критично оцінили намір скоротити кількість суддів Верховного Суду й люструвати представників судової гілки влади, які обіймали посади в період президентства Петра Порошенка.
Генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич заявила про стурбованість у зв'язку з імовірними наслідками для незалежності судової системи України.
У документі експертів Ради Європи з оцінювання проєкту закону №1008, який оприлюднила "Судово-юридична газета", зазначено, що "запропоноване скорочення не виправдано причинами зменшення навантаження чи реформою касаційних функцій Верховного Суду. Насправді обґрунтування такого зменшення кількості суддів є незрозумілим та не пояснюється зміною ролі Верховного Суду в межах судової системи, оскільки нещодавно Верховний Суд було реструктуризовано та оновлено".
На початку жовтня моніторинговий комітет ПАРЄ надіслав щодо законопроєкту запит до Венеціанської комісії, повідомляють на офіційному сайті комісії. Цей орган має намір дати свою оцінку ухваленому закону в межах пленарної сесії 6–7 грудня, писало агентство "Інтерфакс-Україна" з посиланням на пресслужбу Ради Європи.
У день розгляду проєкту закону у другому читанні Американська торгова палата в Україні, Європейська бізнес-асоціація і Спілка українських підприємців оприлюднили спільну заяву, в якій наголосили, що "бізнес-спільнота дуже занепокоєна оцінками, згідно з якими позивачі будуть змушені чекати понад п'ять років на рішення Верховного Суду, якщо кількість його суддів скоротиться із 200 до 100 без одночасного реформування судів нижчих інстанцій, апеляційних судів та запровадження процесуальних фільтрів у кодексах".
