+4 Київ
У Верховній Раді не набереться достатньо голосів для ухвалення законопроєкту №2693 "Про медіа", оскільки навіть усередині фракції "Слуга народу" немає єдності щодо цього питання, заявила в коментарі виданню "ГОРДОН" нардепка від "Слуги народу" Ірина Верещук.
"Для того, щоб розібрати цей законопроєкт, треба бути медійником. Я можу дати лише політичну оцінку цій ініціативі. Загалом, вважають, що цей законопроєкт не збере голосів. Сподіваюся, ініціатори проєкту добре розуміють, що його вносити в зал не можна. Він сирий. Він потребує докладного обґрунтованого аналізу та безлічі змін. Тому не слід його вносити в зал парламенту, оскільки це матиме негативні наслідки та викличе опір у суспільстві. Я розумію своїх колег, які ініціювали цей законопроєкт, [народних депутатів від "Слуги народу" Микиту] Потураєва, [Олександра] Ткаченка, [міністра культури, молоді та спорту Володимира] Бородянського. Вони самі журналісти, практики. Вони мають подивитися на це збоку. Це вони сьогодні депутати у владі, а завтра ситуація може змінитися. І в них уже буде інший кут зору", – підкреслила Верещук.
Вона зазначила, що представники українських ЗМІ розкритикували цей законопроєкт.
"Обговорення цього законопроєкту всередині фракції поки немає. Його внесли, коли ми роз'їхалися по округах і закордонних відрядженнях. На фракції нам не вдалося його обговорити. Але, наприклад, коли я зустрічаюся з колегами, чую, що вони не згодні з такою редакцією. Кажуть, їм пишуть, телефонують журналісти, причому навіть безвідносно до ідеологічної та ціннісної орієнтації. Усі без винятку представники медіаспільноти тією чи іншою мірою критикують цей проєкт. Це свідчить про одне: не варто розраховувати, що в першому читанні знайдуться голоси. Оскільки навіть усередині фракції немає єдності щодо цієї теми. Я розумію, що під час міжнародного збройного конфлікту, коли триває гібридна війна, інформаційні атаки, діють замасковані вороги, хочеться врегулювати медіапростір. Але ми точно не можемо робити ворогами наші медіа. Не можна протиставляти їх одне одному, називаючи одних правильними, а інших неправильними журналістами. Не можна створювати умови пізнього радянського зразка, коли якісь осередки й організації перевірятимуть і в якийсь спосіб визначатимуть добропорядність тих чи інших медіа, журналістських спільнот", – сказала нардепка.
На її думку, влада не має уникати критики з боку ЗМІ.
"Найкритичнішим, на мою думку, є система покарань, а також норми щодо виявлення неправдивої інформації. Мені здається сумнівним визначення інсайдерської інформації й того, що будуть вважати дезінформацією. Це колись було дві газети і можна було щось приховати. Зараз це неможливо. Також часто неможливо перевірити першоджерело, оскільки джерел дуже багато. Якщо закон покликаний убезпечити владу (що ми читаємо між рядків) від імовірних нападок, критичних статей і програм, то це докорінно неправильно. Влада сильна, коли може протистояти або конструктивно відповідати на критику. Влада стає сильнішою через критику. Що конструктивніша критика, що ширше висвітлення, що публічніше обговорення, тим легше владі. Це відразу показує слабкі місця. Можна швидко відреагувати та виправити ситуацію. А якщо буде повний "одобрямс", усе гаразд і надої – це вже буде не Україна. Треба стати над ситуацією. Ідеться про четверту гілку влади. Визнає це хтось чи ні – ЗМІ в Україні є владою і гарантом демократичних процесів. Ми прийшли у владу завдяки таким ЗМІ. Не було б їх, не були б ми всі сьогодні при владі. Це треба пам'ятати", – резюмувала Верещук.
29 січня народні депутати, журналісти, експерти та громадські діячі обговорювали законопроєкт №2693 "Про медіа", який найближчим часом має розглянути Верховна Рада.
Зокрема, голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, нардеп від "Слуги народу" Олександр Ткаченко заявив, що ЗМІ будуть регулювати через реєстрацію та обов'язкове ліцензування. Експертка Ради Європи Кріштіна Розгоні виступила за створення окремого проєкту закону, положення якого регулюватимуть діяльність друкованих та онлайн-ЗМІ.
8 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав указ "Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави", яким доручив Кабінету Міністрів України розробити законопроєкти, що стосуються врегулювання діяльності медіа в Україні, зокрема передбачивши "положення про вимоги та стандарти новин", механізми запобігання розповсюдженню недостовірної, спотвореної інформації, її спростуванню, а також заборону фізичним і юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні.
Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко виступив проти таких ініціатив.
Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський уточнив, що влада не збирається регулювати стандарти новин. Міністр стверджує, що уряд збирається "ввести поняття "небезпечна інформація", "дезінформація", "недостовірна інформація", що дуже важливо в умовах інформаційної війни із РФ та у зв'язку з імовірним фінансуванням деяких ЗМІ країною-агресором".
Законопроєкт "Про медіа" було зареєстровано в Раді 27 грудня 2019 року.
