+5 Київ
Офіс генпрокурора України надає європейським партнерам усю необхідну інформацію для продовження санкцій проти колишніх українських топчиновників. Про це йдеться у відповіді управління інформаційної політики Офісу генпрокурора на запит видання "ГОРДОН".
Наприкінці січня брюссельський кореспондент Radio Free Europe / Radio Liberty Рікард Йозвяк писав, що Європейський союз може зняти санкції з експрем'єр-міністра України Миколи Азарова, колишнього міністра енергетики Едуарда Ставицького й Олександра Януковича, старшого сина експрезидента Віктора Януковича, а також із колишнього прем'єра Сергія Арбузова, колишнього міністра з питань доходів Олександра Клименка, колишнього генерального прокурора Віктора Пшонки та його сина Артема.
"Я чув, що Києву потрібно робити більше", – написав Йозвяк про ймовірні причини зняття санкцій.
"ГОРДОН" попросив Офіс генпрокурора роз'яснити, чи розслідують кримінальні провадження щодо ексчиновників (зокрема, щодо Азарова, Арбузова, Клименка і Пшонки), чи співпрацює прокуратура з європейськими інститутами для продовження санкцій проти зазначених осіб і чи надходили в Офіс генпрокурора запити з ЄС для продовження обмежувальних заходів.
В управлінні інформаційної політики заявили, що підозри за кількома статтями Кримінального кодексу оголошено Азарову та Пшонці. Чи повідомляли про підозри інших політиків-утікачів, у відповіді не уточнюють.
“Офісом генпрокурора спільно з Міністерством закордонних справ України забезпечено взаємодію з Європейською службою зовнішньої діяльності з питань продовження обмежувальних заходів, застосованих Радою ЄС до колишніх українських високопосадовців. [Україною] здійснюється інформування сторони ЄС про стан кримінального переслідування цих осіб, у тому числі на ноти ЄСЗД", – заявили у прокуратурі.
У відповіді також зазначено, що прокуратура вживає "вичерпних заходів щодо забезпечення всебічності, повноти та об'єктивності" розслідування, а також "щодо взаємодії з європейськими інституціями з питань продовження санкцій шляхом надання додаткової необхідної інформації на їхні запити".
"Інші запитувані відомості становлять таємницю досудового розслідування і не підлягають розголошенню", – підсумували в Офісі генпрокурора.
Санкції у вигляді заморожування активів проти Януковича і його найближчого оточення Євросоюз запровадив у 2014 році і відтоді неодноразово їх продовжував. Навесні 2019 року їх було продовжено на рік, вони діють до 6 березня.
Спочатку у списку було 22 людини: експрезидент України Віктор Янукович, двоє його синів Олександр і Віктор, експрем'єр Микола Азаров, його син Олексій, колишній глава МВС Віталій Захарченко, ексгенпрокурор Віктор Пшонка та його син Артем, ексглава Адміністрації Президента Андрій Клюєв, екснардеп Сергій Клюєв, ексзаступник глави АП Андрій Портнов, колишній заступник міністра внутрішніх справ Віктор Ратушняк, колишній перший віцепрем'єр-міністр Сергій Арбузов, ексміністр доходів і зборів Олександр Клименко, ексміністр енергетики Едуард Ставицький, ексміністр освіти Дмитро Табачник, бізнесмен Сергій Курченко, ексміністерка юстиції Олена Лукаш, ексміністерка охорони здоров'я Раїса Богатирьова, ексголова СБУ Олександр Якименко, ексголова СБУ, колишній радник Януковича Ігор Калінін та екснардеп Юрій Іванющенко.
Протягом 2015–2019 років санкції зняли з 10 з них, зокрема із загиблого Віктора Януковича – молодшого.
Зараз у списку залишаються експрезидент та 11 його соратників: Олександр Янукович, Микола Азаров, Пшонка із сином Артемом, Захарченко, Ратушняк, Арбузов, Клименко, Ставицький, Табачник, Курченко.
Як пише Центр протидії корупції, основною причиною поступового скасування санкцій проти деяких українських ексчиновників стали "відсутність розслідування Генеральною прокуратурою України випадків незаконного привласнення коштів і погана співпраця між українською та європейською владою".
