$39.78 €42.31
menu closed
menu open
weather +13 Київ

Україна готова внести зміни до Конституції в частині децентралізації для виконання Мінських угод – Єрмак

Україна готова внести зміни до Конституції в частині децентралізації для виконання Мінських угод – Єрмак Єрмак: Ми відкидаємо розмови про федералізацію України, і ми ніколи на це не підемо
Фото: EPA

Український уряд ніколи не погодиться на федералізацію України, зміни до Конституції будуть стосуватися реформи децентралізації, сказав помічник президента України Андрій Єрмак.

Україна готова внести зміни до Конституції в частині децентралізації, як передбачено Мінськими угодами, але ні про яку федералізацію не йдеться. Про це сказав помічник президента України Андрій Єрмак у Лондоні в Королівському інституті міжнародних відносин Chatham House, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Що таке особливий статус та особливості місцевого самоврядування? Ми відкидаємо розмови про федералізацію України, і ми ніколи на це не підемо. У результаті реформи децентралізації місцеві органи влади отримають більше повноважень. До цього ОРДЛО можуть отримати додаткові повноваження, які ніколи не будуть означати, що це федералізація або якісь автономні республіки або щось подібне. Окремі райони з додатковими повноваженнями місцевих органів влади. Територіальна цілісність не обговорюється – це все територія України. Це кордон між РФ і Україною, де наші прикордонники і під контролем України", – сказав Єрмак.

Він також повідомив, що після зустрічі в нормандському форматі президент України Володимир Зеленський готовий внести до парламенту законопроєкт щодо продовження дії закону "Про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей".

У 2014 році, одразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти й докази.

5 вересня 2014 року тристороння контактна група у складі представників України, Росії та ОБСЄ ухвалила 12 пунктів Мінських угод  про врегулювання конфлікту на Донбасі. Під ними поставили свої підписи також тогочасні ватажки бойовиків "ДНР" і "ЛНР".

12 лютого 2015 року було укладено другі Мінські угоди. Вони передбачають припинення вогню, відведення важких видів озброєння, моніторинг міжнародних спостерігачів, проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства, амністію учасникам конфлікту, звільнення та обмін полоненими, доступ гуманітарних місій для допомоги нужденним, повернення Україні контролю над кордоном, проведення в Україні конституційної реформи в частині децентралізації. Вимог повністю поки не виконано.

Верховна Рада ухвалила закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей у вересні 2014 року (необхідність такого законодавства зафіксовано в Мінських угодах). Парламент уже кілька разів продовжував його дію, востаннє – до 31 грудня 2019 року. У статті 10 цього закону зазначено, що всі його основні положення почнуть діяти тільки після проведення на Донбасі місцевих виборів згідно з українським законодавством із дотриманням міжнародних стандартів.

Переговори щодо врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у тристоронній контактній групі в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії. Глави держав нормандського формату зустрічалися востаннє 19 жовтня 2016 року в Берліні. Наступна зустріч у нормандському форматі відбудеться в Парижі 9 грудня.