+10 Київ
Рішення Комітету міністрів Ради Європи, які можуть дозволити Росії повернутися в Парламентську асамблею Ради, руйнують комплексну і багаторівневу систему протидії російській агресії. Про це в статті для ZN.UA написав постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба.
Він порівняв схему тиску Європи на Москву зі стіною.
"Там і славнозвісні заяви про глибоке занепокоєння, і санкції ЄС, і Мінські угоди, і багато іншого. І якщо витягнути з неї таку вагому цеглину як тиск на Росію в Раді Європи, не отримавши від Москви істотних поступок, то тріщини підуть по всій стіні. Агресія Росії в Україні та деінде триватиме. Рада Європи болісно шукатиме нову модальність роботи. І цікаво лише те, як швидко Раду Європи і континент загалом заведуть у глухий кут скомпрометовані компроміси з Росією та неприйнятні поступки в її бік", – заявив Кулеба.
За його твердженням, помиляються ті українці, які вважають, що "відбитися від Росії" в сучасному світі можна, опираючись тільки на цінності і симпатію до жертви агресії.
"Те, що було у 2014–2016 роках, загуло. Світ перезавантажується. Він жорстокий і цинічний. Він у будь-який момент може розвернутися спиною до тих, кого хвилину тому міцно тримав за руку. Цей світ цінує лише силу грошей, броні та технологій. І все це, вкупі зі здоровим глуздом, повинна мати Україна, щоб бути здатною захистити свій інтерес. Навіть у такій, на перший погляд, далекій від цих речей організації, як Рада Європи", – ідеться в публікації.
Рішення Комітету міністрів "свідчить про деградацію Ради Європи", переконаний український дипломат.
"У цій організації запущені процеси, які неминуче призведуть до її перезавантаження через кризу. Життя покаже, якою буде нова Рада Європи. І за те, щоб це була не зруйнована і скомпрометована зсередини, а сильна інституція, здатна захищати демократію, верховенство права і права людини, справді варто боротися", – підсумував Кулеба.
Комітет міністрів Ради Європи на сесії в Гельсінкі 17 травня ухвалив рішення, що держави – члени РЄ повинні мати право на рівних умовах брати участь у роботі Комітету міністрів ПАРЄ. Також міністри зазначили, що "вітали б" участь делегацій усіх держав-членів у наступній, червневій сесії ПАРЄ, враховуючи вибори генерального секретаря Ради Європи та суддів Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, комітет заявив, що має бути розроблено додаткову процедура, яку може ініціювати Парламентська асамблея або Комітет міністрів, для реагування на порушення країною – членом РЄ статутних зобов'язань або недотримання стандартів. Водночас комітет підкреслив важливість своєчасної сплати внесків до Ради Європи усіма членами організації.
Україна та ще п'ять країн голосували проти цього рішення.
Як пише "Європейська правда", незважаючи на те, що в рішенні комітету немає згадок про Російську Федерацію, документ може відкрити шлях для повернення цієї країни до роботи в ПАРЄ.
Росію позбавили права голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи у квітні 2014 року – відразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі.
Глава МЗС України Павло Клімкін заявив 13 травня, що Україна може відмовитися від дотримання Мінських угод у разі, якщо Рада Європи зніме санкції з Росії.
