+9 Київ
Міністерство культури, молоді та спорту спочатку має напрацювати довіру до своєї діяльності, а потім вже проводити реформи в медіасфері. Таку думку в інтерв'ю виданню "ГОРДОН" висловив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
"Реально показати, як саме, у який спосіб воно здатне допомогти журналістам у питанні захисту. Ось як ви збираєтеся нас захищати – за умов безкарності, яку в нашій країні сприймають уже як даність, за тотального цькування в соцмережах? Коли який не візьми фільм, там журналіст чи сволота і зрадник, чи порожнє місце і нероба. Коли рівень загроз – вище нікуди і кожен може написати під твоєю публікацією: "Підеш слідом за Гандзюк" (херсонську активістку Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою, вона померла через чотири місяці після нападу, – "ГОРДОН")" або "Підірвуть як [журналіста Павла] Шеремета". Що за таких умов зможе зробити міністерство для щасливих власників своїх прескарток? Найме охоронців чи закупить бронежилети? Торік у центрі Черкас жорстоко побили журналіста Вадима Комарова, який унаслідок цього помер. Дуже цю справу розслідують?" – сказав він.
Томіленко зазначив, що у 2019 році у світі було всього два вбивства журналістів – Лайри Маккі в Північній Ірландії і Комарова в Україні.
"Тому не треба погрожувати колосальними штрафами за дезінформацію або обіцяти щось нездійсненне. Дайте відповідь на запитання, як саме ми зробимо з вашою допомогою журналістську професію безпечною, а не залякуйте регулюванням. І друге питання, пов'язане зі свободою ЗМІ, – економічне. ЗМІ в нашій країні або бідні, або олігархічні. Скажіть, чи може жебрак або кріпак діяти як вільна людина? А бути об'єктивним він може? Олігархи, які скуповують телеканали і перетворюють їх на рупори своїх ідей, вас не бентежать – тільки люди, які там працюють?" – заявив він.
На думку Томіленка, для ЗМІ в Україні потрібно створити "необхідний клімат", щоб вони могли отримувати прибутки від реклами та аудиторії.
"Розробіть механізми підтримання регіональних газет, усіх тих, які страждають від агресивної політики "Укрпошти" – монополіста у плані доставки. У всьому світі давно є ці механізми, є різні гранти, отримуючи які, люди розуміють: моя держава піклується про мене і престиж моєї професії. А отже, і про чистоту свого інформаційного простору теж. Далеко не треба ходити: Польща, країни Балтії – там це працює, і, якщо звернутися, там розкажуть і покажуть", – сказав він.
Томіленко додав, що обов'язково потрібно запитати думки щодо реформ у сфері медіа у журналістів регіональних ЗМІ.
"Мені здається, обговорення і вирішення будь-яких проблем медіа має йти знизу, від самих медіа, а не спускатися "згори", як блага вість", – заявив він.
Томіленко про "законопроєкт Бородянського": Ми не готові подавати набої, якими у нас же і вистрілять. Читайте повну версію інтерв'ю
Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації міністр культури, молоді і спорту Володимир Бородянський презентував 17 січня.
Зокрема, поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, передбачає покарання у вигляді 1000 мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф становитиме 4,7 млн грн). У разі, якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати "дезінформацію", штраф зросте до 2000 мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн).
Відстежувати публікації у ЗМІ, що містять ознаки дезінформації, має уповноважений із питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.
Окрім того, на слайдах, які демонстрували під час презентації 17 січня, ішлося, що поширення дезінформації за певних умов можуть карати тюремним ув'язненням на строк від двох до семи років. Зокрема, позбавлення волі передбачено за "систематичне навмисне поширення дезінформації", яка становить загрозу національній безпеці, за поширення дезінформації, вчинене організованою групою або повторно. Тюремний строк також передбачено за дезінформацію, яка призвела до тяжких наслідків, за використання ботів для поширення дезінформації та за фінансування поширення фейків. 24 січня Бородянський заявив, що законопроєкт не передбачає покарання у вигляді тюремного ув'язнення, а "тільки суспільно-корисні роботи".
В Інституті масової інформації стверджують, що законопроєкт про дезінформацію та заходи з боротьби з нею містить неоднозначні норми, які неприпустимі в демократичному суспільстві.
Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес підкреслив, що держава не має обмежувати діяльність працівників ЗМІ.
Занепокоєння законопроєктом висловили і в ОБСЄ. Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір підкреслив, що боротьба з дезінформацією не має відбуватися ціною свободи ЗМІ.
