+8 Київ
Поданий міністром культури, молоді та спорту України Володимиром Бородянським законопроєкт про дезінформацію зайвий раз доводить провал інформаційної політики "Слуги народу", сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" український журналіст Леонід Швець.
"Нехай навіть не намагаються. Будь-яка спроба держави відрегулювати сферу свободи слова нічим абсолютно не закінчиться. Я розумію, там є благородний привід: ми перебуваємо у стані війни із РФ, на нашій території діють російські органи пропаганди – і з цим потрібно щось робити. Але сфера національної безпеки жодного стосунку до свободи слова не має. Для цього є відповідні органи, які знають, за які мотузки смикати, на які кнопки натискати, кому які мозолі віддавлювати. Такі питання вирішують через перекриття незаконного фінансування тощо. А цензура – це просто божевілля. Та й ніхто не виконуватиме цих вимог. Держава зайвий раз незрозуміло навіщо демонструє своє безсилля", – підкреслив журналіст.
На його думку, президенту України Володимирові Зеленському потрібен свій телеканал.
"Мене як фрілансера дуже повеселило, що якісь дивні люди визначатимуть – журналіст я чи ні. Ну, давайте ми визначимо, Бородянський міністр чи ні? Чи нардепи – вони справді законодавці? Загалом ініціатива недобра. Хочеться, щоб це безумство закінчилося і люди зайнялися своєю справою. Я не розумію, навіщо просувати цей законопроєкт. Можливо, у Бородянському менеджер перемагає журналіста. Але це політика – тут не вийде, як на телеканалі. Тут треба переконувати найнепростішу, найскладнішу частину суспільства – ту, яка працює в інформаційній сфері. Нам складно щось втюхати або на вуха повісити. Незручно з нами працювати? Ну а чого ви тоді там пасетесь? Повертайтеся працювати на телеканал. До речі, Зеленському дуже потрібен свій канал. Ось Бородянський саме цим зайнявся б. Було б більше користі. Тому що інформаційна політика "Слуги народу" просто провальна. І цей законопроєкт це зайвий раз доводить", – резюмував Швець.
Сьогодні міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський презентував законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації.
Зокрема, поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, передбачає покарання у вигляді 1000 мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф становитиме 4,7 млн грн). У разі, якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати "дезінформацію", штраф збільшиться до 2000 мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн).
Відстежувати публікації у ЗМІ, що містять ознаки дезінформації, має уповноважений із питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.
На початку листопада президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету Міністрів до 31 грудня 2019 року розробити законопроєкти, що стосуються врегулювання діяльності медіа в Україні. Зокрема, Зеленський пропонує розробити положення "щодо вимог та стандартів новин, механізмів запобігання розповсюдженню недостовірної, викривленої інформації, її спростування, заборони фізичним та юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні, а також передбачити підвищення відповідальності за порушення законодавства про інформацію".
Бородянський заявив, що влада в Україні не має наміру регулювати стандарти новин. За словами міністра, відбулося "термінологічне непорозуміння" через помилкове застосування терміну "стандарти новин" у документах його міністерства. "Ми не збиралися і не збираємося регулювати стандарти новин. Це право – виключно професійної спільноти", – повідомив Бородянський.
22 листопада Мінкульт і нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко презентували в обмеженому колі представників онлайн-медіа чернетку законопроєкту щодо врегулювання діяльності ЗМІ. Серед пропозицій – створення посади медійного омбудсмена з питань інформації для моніторингу ЗМІ на предмет дезінформації, адміністративна та кримінальна відповідальність за поширення дезінформації.
4 грудня у приміщенні Національної спілки журналістів України відбулася публічна дискусія стосовно медіаініціатив Бородянського, на яку сам міністр не прийшов.
