+13 Київ
Спікер Верховної Ради України Дмитро Разумков 8 листопада провів телефонну розмову із главою Бундестагу Волльфгангом Шойбле, під час якої обговорив тему російського газопроводу "Північний потік – 2". Про це повідомила пресслужба Верховної Ради.
"Під час розмови Дмитро Разумков подякував за стійку позицію Німеччини щодо питання територіальної цілісності та суверенітету України. Очільники двох парламентів обговорили низку питань двосторонніх відносин, у тому числі і ситуацію, що склалася із проєктом трубопроводу "Північний потік – 2", – ідеться в повідомленні.
Про розмову також повідомив посол України в Німеччині Андрій Мельник у Twitter.
"Щойно відбулася перша телефонна розмова Дмитра Разумкова з Вольфгангом Шойбле. У центрі уваги – максимальне врахування німецьким парламентом національних інтересів України у контексті "Північного потоку – 2", – написав дипломат.
Щойно відбулася перша телефонна розмова Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова із Президентом Бундестагу Вольфганг Шойбле (ХДС). В центрі уваги - максимальні врахування парламентом національних інтересів України у контексті «Північного потоку-2» pic.twitter.com/VhFZuCMVAs
— Andrij Melnyk (@MelnykAndrij) 8 листопада 2019 р.
У Німеччині керівна коаліція подала до Парламенту законопроєкт для зняття з "Північного потоку – 2" обмежень, накладених газовою директивою ЄС, і захисту інвестицій німецьких компаній у газопровід.
Директива вимагає, щоб оператором "Північного потоку – 2" була незалежна від "Газпрому" компанія, а 50% потужності газопроводу було зарезервовано під прокачування газу від незалежних постачальників. Обмеження стосуються газопроводів, які введено в експлуатацію після 23 травня 2019 року. До цієї дати всі питання розв'язували на рівні конкретної країни, на берег якої виходить магістраль.
Як пише Bild, парламентарії від ХДС/ХСС та СДПН збираються прив'язати до дати строки інвестицій, а не факт завершення будівництва. Отже, питання обмежень щодо "Північного потоку – 2" планують розв'язувати в Берліні, а не у Брюсселі.
У ніч на 9 листопада проголосувати за законопроєкт у Бундестазі не вдалося через відсутність кворуму. Розгляд питання перенесли на наступний тиждень.
"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall та Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.
30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", яка проходить континентальнм шельфом Данії.
У "Газпромі" прогнозували, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року, однак через позицію Данії газопровід зможуть запустити не раніше ніж навесні 2020 року, пишуть "Ведомости".
