$39.47 €42.18
menu closed
menu open
weather +10 Київ

Радник Зеленського Богдан заявив, що відвідував Конституційний Суд через скасування статті про незаконне збагачення

Радник Зеленського Богдан заявив, що відвідував Конституційний Суд через скасування статті про незаконне збагачення Богдан: На цей закон зав'язано дуже багато домовленостей із західними партнерами
Фото: pravda.com.ua

Журналісти програми "Схеми: корупція в деталях" з'ясували, що адвокат бізнесмена Ігоря Коломойського та юридичний радник штабу кандидата в президенти України Володимира Зеленського Андрій Богдан не може працювати на державній службі, відповідно до закону України "Про очищення влади". Розслідувачі припустили, що саме із цим пов'язаний візит Богдана в Конституційний Суд України, який розглядає питання про відповідність закону про люстрацію Конституції України. Богдан цю інформацію спростував.

Адвокат бізнесмена Ігоря Коломойського та юридичний радник штабу кандидата в президенти України Володимира Зеленського Андрій Богдан 25 квітня в інтерв'ю "Українській правді" повідомив, що їздив до Конституційного Суду з питання скасування статті про незаконне збагачення.

Журналісти програми "Схеми: корупція в деталях" (спільний проект "Радіо Свобода" та телеканала "UA:Перший") з'ясували, що 13 березня Богдан таємно відвідував Конституційний Суд, який вирішує долю закону "Про очищення влади". Його візит міг бути пов'язаний із тим, що сам він підпадає під дію цього закону.

На запитання журналістів, що він робив у Конституційному Суді, адвокат відповів:

"Було оголошено рішення Конституційного Суду про скасування закону про незаконне збагачення. І на зустрічі з послом США порушувалося це питання. Володимиру Зеленському було поставлено саме це запитання – як так сталося, чому. Ми вважаємо, що це неправильно. Це запитання мені адресував Володимир Зеленський. І куди я поїхав за відповіддю на це запитання? У Конституційний Суд".

Він сказав, що треба з'ясувати, як виходити із цієї ситуації.

"На цей закон було і є зав'язано дуже багато домовленостей із західними партнерами. Я не знаю, як на сьогоднішній день із цією новою дійсністю виходити. Оскільки треба приймати новий закон, то треба розуміти, у чому принциповість позиції Конституційного Суду, яка нова норма буде прийнятна і для міжнародних партнерів, і для суду, і для парламенту, і для слідчих органів", – наголосив Богдан.

Він додав, що нікуди не звертався щодо скасування закону "Про очищення влади".

26 лютого 2019 року Конституційний Суд визнав ст. 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) такою, що не відповідає Основному закону, і скасував її. У рішенні йдеться, що її не узгоджено з конституційним принципом презумпції невинуватості та з конституційним приписом про неприпустимість притягнення особи до відповідальності за відмову давати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (ст. 62 і ст. 63 Конституції).

Після цього в парламенті було зареєстровано кілька законопроектів про відповідальність за незаконне збагачення: №10103 авторства лідера парламентської фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко, №10110, який вніс президент України Петро Порошенко, і більше десятка альтернативних. Поки парламент їх не розглядав.

28 березня Спеціалізована антикорупційна прокуратура опублікувала перелік із 65 кримінальних проваджень, закритих через скасування статті про незаконне збагачення.

Зеленський, за попередніми даними Центрвиборчкому, перемагає на виборах президента України. 25 квітня на зустрічі з міністром закордонних справ Литви Лінасом Лінкявічюсом Зеленський заявив, що його команда вже підготувала законопроект про відповідальність за незаконне збагачення.