$39.58 €42.26
menu closed
menu open
weather +11 Київ

Путін: Росія не рветься до Ради Європи

Путін: Росія не рветься до Ради Європи Путін прокоментував повернення РФ до роботи в органах Ради Європи
Фото: ЕРА

Якщо Росія покине Раду Європи, її громадяни, зокрема учасники вуличних протестів, утратять право звертатися в Європейський суд із прав людини, заявив президент РФ Володимир Путін.

Росія не прагне бути членом Ради Європи, якщо її не хочуть там бачити. Таку заяву 21 серпня на спільній пресконференції з президентом Фінляндії Саулі Нійністьо в Гельсінкі зробив російський президент Володимир Путін. Пресконференцію транслював телеканал "Россия 24".

Журналіст запитав Путіна, як розгін демонстрацій у Москві корелює з дотриманням Росією норм Ради Європи, у Парламентську асамблею якої делегацію РФ повернули цього літа.

"Що стосується нашої роботи в Раді Європи... Ми туди не рвемося. Якщо нас там не хочуть бачити, ми готові обійтися без цього. Але тоді ті люди, про інтереси яких ви виявляєте таку ніжну турботу, не зможуть звернутися в Європейський суд із прав людини. Не думаю, що це є найкращим способом побудови єдиної Європи від Лісабона до Владивостока", – сказав президент РФ.

Росію позбавили права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 року – відразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі. На знак протесту у 2017 році Росія зупинила сплату внесків до бюджету Ради Європи (приблизно €33 млн на рік), що призвело до фінансової кризи в організації. У Росії заявили, що РФ виплатить Раді Європи борг щодо внесків, якщо ПАРЄ "усуне загрозу дискримінації національних делегацій".

У ніч на 25 червня 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму, яка дала Росії змогу повернутися в асамблею. 26 червня ПАРЄ 116 голосами (проти – 62, утрималися – 15) ухвалила резолюцію про підтвердження повноважень делегації РФ без обмежень. Українські депутати на знак протесту покинули сесію асамблеї.

У липні в Москві почалися акції протесту на підтримку опозиційних кандидатів на виборах до Мосміськдуми. Вони стали реакцією на рішення Мосміськвиборчкому визнати недійсними необхідні для реєстрації кандидатом у депутати підписи виборців у деяких опозиціонерів.

27 липня правоохоронці затримали більше ніж 1000 протестувальників. 3 серпня відбувалася нова демонстрація протесту, під час якої, за даними ЗМІ, було затримано 1001 і постраждало 13 осіб.

10 серпня прихильники опозиції зібралися в російській столиці на дозволену владою акцію, за даними "Белого счетчика", у ній узяло участь 48,8 тис. осіб. Поліція затримала в російській столиці 245 протестувальників.