RU
 

Представниця Кабміну в Раді: Я далека від думки, що Росія нам "дозволить", якщо таке слово можна застосувати, вступити до НАТО

За словами представниці Кабінету Міністрів у Верховній Раді, нардепки від "Слуги народу" Ірини Верещук, Україна хоче вступити в НАТО, але її туди "не беруть".

Верещук: Ми жертви агресії, і сьогодні серйозно стоїть питання щодо включення Грузії до НАТО, а про Україну взагалі питання не стоїть
Верещук: Ми – жертви агресії, і сьогодні серйозно стоїть питання щодо включення Грузії до НАТО, а про Україну взагалі питання не стоїть
Фото: Ірина Верещук / Facebook

Україну не чекають у НАТО, заявила в інтерв'ю "112 Україна", яке вийшло 21 вересня, представниця Кабінету Міністрів у Верховній Раді, нардепка від "Слуги народу" Ірина Верещук.

Вона зазначила, що в Конституції України та стратегії національної безпеки закріплено курс України в НАТО.

"Залишилося тільки зрозуміти, як на практиці це зробити. Тому що це ділиться на політичну частину і безпекову компоненту. Якщо з останньою більш-менш ми розуміємо, які стандарти НАТО, як треба трансформуватися... то політична компонента залишається відкритою. Ми говоримо і часто наражаємо себе на критику, але ми мусимо говорити людям правду. Нас не чекають у НАТО. Швидше, Грузію візьмуть", – заявила Верещук.

Вона додала, що "у 2008 році Грузія та Україна мали однакову можливість отримати План дій щодо членства в НАТО".

"Ми – жертви агресії, і сьогодні серйозно стоїть питання щодо включення Грузії до НАТО, а про Україну взагалі питання не стоїть. Наприклад, зараз в уряді розглядали питання про фінансування проведення асамблеї НАТО в Україні. Я вважаю, що це буде дуже доброю можливістю, щоб усі зацікавлені особи, групи, ті, хто сьогодні представляє опозицію, наприклад, та сама "Європейська солідарність", прийшли на таку асамблею. І пояснили всім нам, включно з нашими партнерами по НАТО, що вони мають на увазі, коли кажуть, що нас уже туди майже взяли, тільки влада не хоче туди прийти. Або неправильно формулює, або неправильно йде, чи біжить, чи повзе – я не знаю, що вони мають на увазі, коли говорять про те, що ми не хочемо. Ми хочемо, але нас не беруть. І ми стукаємо в зачинені двері та втрачаємо репутаційно. Нам не можна йти туди, де нас не чекають. Нам треба рухатися, ставати міцнішими, злагодженішими", – продовжила Верещук.

Ведучий запитав, чи озирається Європа на думку Кремля в контексті співробітництва України з НАТО.

"Озирається, це правда. Комісія Росія – НАТО лише один рік була заморожена. Усі решту років активно співпрацювали, працюють далі, тому що, на жаль для нас, вони не можуть не співпрацювати. Росія занадто велика і занадто незручна для Європи і для цілого світу, а подекуди й потрібна усьому світу і Європі... Ми мусимо це визнавати і враховувати та готуватися до такого розвитку подій. Я далека від думки, що РФ хоча б колись нам "дозволить", якщо таке слово можна застосувати до суверенної незалежної держави, вступити до НАТО. Має змінитися парадигма. Має змінитися, напевно, саме НАТО, аби дозволити вступити Україні, незважаючи на думку Росії. Як вирішити цю дилему? Як зробити? Я завжди була прихильником Фінляндії, які пояснюють, чому вони не вступають до НАТО", – продовжила нардепка від "Слуги народу".

Верещук зазначила, що Фінляндія інституційно може дозволити собі вступити в НАТО.

"Вони, напевно, глибше інтегровані в НАТО, ніж деякі країни НАТО, наприклад Угорщина чи Австрія. Але вони кажуть: ми навіть до конституції це не будемо записувати, нам не потрібні проблеми з Росією. Ми вже з ними мали проблеми, втратили територію і найголовніше – людей. Ми знаємо, хто і що є РФ – жодних ілюзій. Ми не хочемо вступати до НАТО, якщо це буде конфліктогеном із Росією. Якщо ми не можемо цього собі дозволити сказати, якщо влада або ті, хто її уособлюють, бояться чесного діалогу з людьми, тоді ми довго і далеко зайдемо", – додала Верещук.

На її думку, у цьому була причина поразки на президентських виборах навесні 2019 року п'ятого українського президента Петра Порошенка.

"Він думав, що можна говорити довго і люди будуть вірити, що нас ось-ось візьмуть завтра до НАТО. Залишилося ще якихось два роки, і нас точно візьмуть до ЄС. Ставили якісь дати – ледь не місяць. Я ж у кінці всього зрозуміла, що подамо заявку у 2023 році. А ніхто не буде приймати заявку, тому що це теж формальна процедура, якій передує дуже багато роботи. Отже, заспокоїтися, збалансуватися, визначити свої пріоритети, як у обороноздатності, так і в інших напрямах, і рухатися. І хай приходить НАТО до України: своїми стандартами, своєю розвиненістю. Немає країни НАТО, яка була б не розвинена інституційно, економічно, політично, демократично. Тому все це перед нами", – резюмувала Верещук.

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".

Згідно з Воєнною доктриною України, ухваленою 2015 року, поглиблення співробітництва з НАТО та досягнення до 2020 року повної сумісності Збройних сил України з арміями країн – членів НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив законопроєкт про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. 19 лютого документ підписав Порошенко.

В інтерв'ю, яке вийшло 20 вересня, міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що Україна продовжуватиме курс на НАТО. За його словами, українська сторона готова вести подальші переговори для отримання ПДЧ, але він не назвав дати, коли це може статися.

Додайте «ГОРДОН» в свої обрані джерела ⟶ Google News підписатися
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
Отримуйте оповіщення про найважливіші новини на нашому каналі в Telegram читати
 

 
Вибір редакції