+8 Київ
Якщо прем'єр-міністр України Олексій Гончарук дійсно подавав заяву в Окружний адміністративний суд Києва з проханням заборонити виносити питання про відставку Кабінету Міністрів на порядок денний позачергового пленарного засідання Верховної Ради 4 березня, то це радше були "адвокатські виверти", а не державна діяльність. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив український юрист, конституціоналіст, кандидат юридичних наук, професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Українсько-американського університету Конкордія Сергій Панасюк.
"Будь-який документ, який потрапляє в суд, як правило, проходить через канцелярію. Там перевіряють суб'єкта, який цей документ подав. Відповідно, суб'єкт мав надати паспорт або належно завірену довіреність. Якщо документ надсилали до суду листом, то він мав бути від Кабінету Міністрів. Інших варіантів я не бачу. Тут важливо те, що спочатку суд прийняв цей документ і вважав його належним. А потім, коли заявник нібито відмовився від листа, в суді вважають, що документ вже неналежний. Це цирк. Тому головне питання до Окружного суду – хто і як приймав і хто подав цю заяву? Якщо документ до канцелярії передавав особисто Гончарук або уповноважена особа, то потрібно розуміти, куди вони дивилися, який документ надавали – довіреність чи паспорт? Якщо ж документ прийшов поштою із Кабміну, виходить, його надсилав співробітник апарату уряду, але явно не сам Гончарук, а ось хто підписував – питання. Але якщо в Кабміні заявили, що Гончарук непричетний, хто ж від імені прем'єр-міністра міг надіслати лист? Думаєте, в Кабміні є камікадзе? Або, виходить, "рука" не знає, що робить "нога"?" – зазначив Панасюк.
Він вважає, що у ситуації, яка склалася, зараз почнуть шукати крайнього.
"Та й узагалі це якось не смішно, коли прем'єр-міністр у демократичній країні подає в суд, щоб його не усував із посади парламент, який має на це право. Та ще й незрозуміло, на кого і з якої причини подає позов. Навіть якщо позов і був, то це радше "адвокатські виверти", а не державна діяльність. Так буває, коли адвокати хочуть затягнути справу. Для мене велике питання, як Гончарук хотів зупинити процес звільнення, звернувшись до суду. Адже жодних дій або порушень із боку Ради щодо Гончарука ще не було. Чи могла ця заява бути фейковою? Сайт – це офіційне джерело інформації суду. Фейк міг бути, грубо кажучи, на сторінці Facebook. А в цьому випадку хтось же мав щось подати. Питання – хто і що? А якщо не подавав і без реальних документів на сайті просто написали таке повідомлення – то гріш ціна цьому суду. Якщо ж документи таки були – то гріш ціна тим, хто їх перевіряв. Якщо ж документи були, та ще й від належного суб'єкта – отже, "помилочка вийшла". У будь-якому разі, хтось у цій історії дурень. І зараз його почнуть активно шукати", – підкреслив Панасюк.
3 березня на сайті ОАСК з'явилася новина про те, що громадянин Олексій Гончарук просить заборонити спікеру Верховної Ради Дмитрові Разумкову виносити питання про відставку прем'єр-міністра і членів Кабміну на порядок денний позачергового пленарного засідання Верховної Ради 4 березня. Третьою особою у заяві зазначено президента України Володимира Зеленського. Посади заявника не вказано.
4 березня повідомлення зникло із сайта ОАСК. Зараз за посиланням, де була новина, з'являється повідомлення: "Сторінки не знайдено".
Раніше глава ОАСК Павло Вовк написав у Facebook, що повідомлення буде видалено, оскільки на сайті Кабміну з'явилася інформація про те, що прем'єр-міністр України Олексій Гончарук такої заяви в суд не подавав.
Повідомлення про заяву Гончарука було опубліковано і на Facebook-сторінці суду (там воно досі доступне).
На 4 березня на вимогу Зеленського призначено позачергову сесію Верховної Ради. До порядку денного внесено питання "про Кабінет Міністрів".
Увечері 3 березня стало відомо, що Гончарук передав у Верховну Раду заяву про свою відставку. За словами народних депутатів від "Слуги народу", президент Зеленський на зустрічі із фракцією монобільшості запропонував призначити главою уряду віцепрем'єр-міністра – міністра розвитку громад і територій Дениса Шмигаля.
