+10 Київ
Ухвалений 31 жовтня Верховною Радою у другому читанні й у цілому законопроєкт №1031 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів" не поширюється на придбання посадовців у минулому. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" сказала членкиня комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, нардепка від "Голосу" Олександра Устінова.
"Я цей законопроєкт підтримала. Незаконне збагачення – те, що треба було повернути у Кримінальний кодекс. Тому що коли посадовці хизуються своїм майном, дорогими квартирами, машинами і ні за що не відповідають, це переходить межі розумного. Зараз збільшено суму активів, за які посадовці нестимуть відповідальність, – до 6,5 млн (раніше був 1 млн грн). Якщо йтиметься про вищу суму, посадовця можна буде притягнути до кримінальної відповідальності й посадити. Причому це стосуватиметься не лише посадовців, але і близьких родичів, які користуються майном і не можуть підтвердити законність походження коштів, витрачених на його придбання. У парламенті через це розгорнулася дискусія: як же можна у третіх осіб конфіскувати активи? Але ж спочатку потрібно довести, що було використано кошти, отримані в незаконний спосіб. Має бути відповідне рішення суду", – підкреслила Устінова.
Вона зазначила, що найближчим часом кримінальних проваджень у зв'язку із цим законом очікувати не варто.
"Громадянська конфіскація, про яку йдеться, успішно працює в багатьох країнах світу. Механізм такий: відкривають провадження – і людина має довести, що куплено майно за легальні кошти. Водночас ідеться про цивільний процес, і людину не можна посадити. Більшість чинних нардепів раніше не були держслужбовцями. Зараз ними маніпулюють. Кажуть, якщо раніше вони отримували зарплати в конвертах і щось купили, то їх посадять. Це не так. Закон не має зворотної сили, тобто не поширюється на покупки в минулому. Це, по суті, нульова декларація. Пам'ятаєте, як це було раніше? Усе, що декларували у 2015 році, фактично ставало легальним. А якщо вже після цього витрати не відповідали доходам, це ставало приводом для розслідування. Так і тепер – ухвалений закон стосується тільки тієї інформації, яка надходитиме після того, як він набуде чинності. Тому про якісь розслідування можна буде говорити за пів року – рік. За тиждень відкритих кримінальних проваджень чекати не варто", – резюмувала Устінова.
У першому читанні законопроєкт ухвалили 11 вересня.
26 лютого 2019 року Конституційний Суд визнав ст. 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) такою, що не відповідає Основному закону, і скасував її. У рішенні йдеться, що її не узгоджено з конституційним принципом презумпції невинуватості та з конституційним приписом про неприпустимість притягнення особи до відповідальності за відмову давати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (ст. 62 і 63 Конституції).
Після цього в парламенті було зареєстровано декілька законопроєктів про відповідальність за незаконне збагачення.
28 березня Спеціалізована антикорупційна прокуратура опублікувала перелік із 65 кримінальних проваджень, закритих через скасування статті про незаконне збагачення.
