$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ

Нардеп Купрієнко на засіданні КСУ: Якщо щитовидна залоза у когось не працює в організмі, це не значить, що її там немає. Коаліція була

Нардеп Купрієнко на засіданні КСУ: Якщо щитовидна залоза у когось не працює в організмі, це не значить, що її там немає. Коаліція була Купрієнко: Коаліція була сформована у складі 302 народних депутатів
Фото: Олег Купрієнко / Facebook

За словами нардепа від Радикальної партії Олега Купрієнка, він не знає, чому спікер Верховної Ради Андрій Парубій не надав Конституційному Суду України списків нардепів фракцій Блоку Петра Порошенка і "Народного фронту", які входили до складу парламентської коаліції.

Нардеп від Радикальної партії Олег Купрієнко заявив 11 червня на засіданні Конституційного Суду України, що з 2014 року парламентська коаліція не припиняла свого існування, передає кореспондент "ГОРДОН".

Сьогодні КСУ розглядає конституційність указу президента України Володимира Зеленського про розпуск парламенту.

Суддя зазначив, що у КСУ мали надати списки нардепів, які формували коаліцію, але ці документи до суду не надійшли.

"Це питання не до мене, а до голови Верховної Ради України... Але хочу звернути увагу на те, що після проведення парламентських виборів 2014 року, відповідно до результатів, до Верховної Ради пройшли: Блок Петра Порошенка – 132 особи, "Народний фронт" – 82 особи. Загалом це 214. Це ніяк не 226. "Самопоміч" – 33, [Радикальна] партія [Олега] Ляшка – 22 і БЮТ ["Батьківщина"] – 19, загалом 74. У сумі це 288. Коаліція була сформована у складі 302 народних депутатів... І народні депутати також могли входити, і вони увійшли у склад коаліції. Тому недостатньо коректне, з моєї точки зору, посилання на сайт Верховної Ради, де зазначено кількість депутатів БПП і "Народного фронту", що тільки вони – коаліція... І говорити про те, що три фракції вийшли, які складають усього лише 74 особи... 302 мінус 74 – це все одно більше ніж 226", – заявив Купрієнко.

Він зазначив, що особисто пам'ятає, як нардепи з Радикальної партії писали заяви про вхід і вихід зі складу коаліції.

"Голова Верховної Ради зберігав усі ці документи, щоб при необхідності показувати, якби виникало таке питання. З іншого боку – ми, три фракції, коли вийшли з коаліції, чітко розуміли, що там залишається більше ніж 226. Навіть, пам'ятаю, одного разу на сайті було, що 229, і ми ще довго шукали, хто ж там із депутатів... Пам'ятаю випадок, коли депутати із "Самопомочі" були виключені, вони пересіли в сектор БПП, увійшли до коаліції. І на це ніхто не звертав уваги – була коаліція. Говорити про те, що, мовляв, як кажуть, "не працює – значить, не існує"... Ну вибачте, якщо щитовидна залоза у когось не працює в організмі, це не значить, що її там немає в організмі. Слова "не працює" і "не існує" – це трохи різні категорії. Так що я стверджую, що коаліція, яка б вона не була, вона була", – продовжив нардеп.

На запитання, чому ж голова Верховної Ради Андрій Парубій не надав КСУ списків нардепів від "Народного фронту" і БПП за період із 20 квітня 2019 року до 21 травня 2019 року і чи було там більше ніж 226 нардепів, Купрієнко відповів, що йому це невідомо і він з'ясує це 12 червня під час візиту до Верховної Ради.

Він також висловив думку, що в цьому списку було більше ніж 226 депутатів. За його словами, стежити за цим мав спікер парламенту Андрій Парубій, водночас деякі депутати могли заявляти про перехід між фракціями, однак не писати відповідних заяв.

Коаліцію "Європейська Україна" 27 листопада 2014 року створили фракції Блоку Петра Порошенка, "Народного фронту", "Самопомочі", Радикальної партії і "Батьківщини". Пізніше з її складу вийшли "Самопоміч", Радикальна партія і "Батьківщина".

17 травня 2019 року, після виходу з коаліції "Народного фронту", Парубій оголосив про розпуск парламентської більшості та старт консультацій про формування нової коаліції (згідно з Конституцією, на це дають 30 днів). Згідно із законодавством, Верховну Раду можна розпустити протягом цього місяця.

21 травня президент України Володимир Зеленський оголосив про розпуск Верховної Ради VIII скликання і призначення позачергових парламентських виборів на 21 липня. В Адміністрації Президента України заявили, що підставою для розпуску парламенту є фактична відсутність у Раді коаліції з 2016 року.

23 травня указ Зеленського про дострокове припинення повноважень Верховної Ради і призначення позачергових парламентських виборів набув чинності. Із 24 травня в Україні розпочався виборчий процес. За словами голови ЦВК Тетяни Сліпачук, в Україні немає законодавчих підстав для того, щоб зупинити вже розпочатий виборчий процес.

Ініціатором подання до КСУ щодо конституційності указу про розпуск стала група нардепів із фракції "Народний фронт". Конституційне провадження за поданням 62 депутатів Верховної Ради визнано КСУ невідкладним. Справу розглядають у формі усного провадження.

6 червня спікер парламенту Андрій Парубій говорив, що станом на 17 травня до парламентської коаліції входило 227 депутатів за мінімально необхідних 226.

Суддя КСУ Віктор Кривенко заявив на засіданні 11 червня, що Парубій не надав Конституційному Суду України переліку нардепів, які входили до складу парламентської коаліції після лютого 2016 року.