+10 Київ
В Україні потрібно створити передумови для вивчення державної мови, щоб до штрафів відповідно до закону про функціонування української не дійшло, заявила в інтерв'ю "Укрінформу", опублікованому 16 грудня, уповноважена із захисту державної мови Тетяна Монахова.
"Мені хочеться насамперед бути адвокатом закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" і роз'яснити, про що в ньому йдеться. Людей залякали, що він страшний, але почитайте закон – там немає нічого страшного. По-перше, система адміністративної відповідальності за порушення закону відтермінована (система штрафів набуває чинності за шість місяців із дня призначення уповноваженого із захисту державної мови. – "ГОРДОН"). Штрафи почнуть діяти не завтра, а це означає, що поки що вони не діють, ми повинні створити умови для того, щоб люди захотіли вивчити українську мову і знайшли, де її можна вивчити. Треба створити всі передумови для вивчення державної мови, щоб до штрафів справа не дійшла", – сказала Монахова.
Вона зазначила, що "мають бути організовані безкоштовні курси з вивчення державної мови в тих містах України, де їх ще немає, і людина, яка поставила собі завдання вивчити мову, повинна отримати від держави допомогу".
За словами мовної омбудсменки, курси з вивчення української мови вже діють у багатьох містах, "але це має бути більш системно й доступно".
"По-друге, якщо продовжити тему покарань, то, як на мене, краще створити всі необхідні передумови, щоб штрафувати нікого не довелося. Утім, якщо скарга надійшла, ми спершу пояснюємо закон тим, хто його порушив, а вже коли поскаржаться вдруге за рік, доведеться діяти відповідно до закону. А можливо, ви до того часу почнете вітатися українською? І якщо клієнт говорить до вас російською, то й ви можете відповідати йому. У всьому має бути поміркованість, але обов'язково має забезпечуватися верховенство закону. Тому наше завдання – запустити мовний закон, щоб він почав діяти й захищати мовні права українців", – додала омбудсменка.
Вона підкреслила, що потрібно активно працювати над популяризацією української мови, змінювати ставлення до державної мови.
"На жаль, досі є безліч упереджень, негативних стереотипів, є люди, які не визначилися, які говорять: "Яка різниця, якою мовою говорити?" От ми будемо до них звертатися, оскільки я вважаю, що популяризація – це теж форма захисту", – заявила Монахова.
16 липня в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язковість використання української мови по всій країні в органах державної влади й місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.
Зеленський заявляв наприкінці квітня, що цей закон, на його думку, ухвалили "без широкого обговорення із громадськістю". "Після мого вступу на посаду президента буде зроблено ретельний аналіз цього закону, щоб переконатися, що в ньому дотримано всі конституційні права й інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу буду реагувати відповідно до конституційних повноважень президента України та в інтересах громадян", – сказав Зеленський.
Експерти з конституційного права з Венеціанської комісії розкритикували низку положень українського мовного закону. У комісії зауважили, що мовна проблема не повинна стати джерелом міжетнічної напруженості в Україні. Як пише "Європейська правда", рекомендації Венеціанської комісії не мають юридичної сили, проте країни, до яких у неї є претензії, стикаються з міжнародним тиском.
Монахова зазначила, що український уряд врахує побажання Венеціанської комісії щодо закону про державну мову в подальшій законотворчій діяльності.
