+19 Київ
Президент України Володимир Зеленський написав 31 серпня у Facebook, що його візит до Варшави зумовив "прорив" у відносинах між країнами.
"Не відлига у відносинах, а прорив – я так охарактеризував би підсумки першого дня мого візиту до Польщі. Ми зрушили з місця процес відновлення історичної справедливості: під нашим із [президентом Польщі] Анджеєм Дудою патронатом буде відновлена робоча група зі, скажімо так, "обнулення" взаємних претензій, зокрема, спільні експедиції займатимуться пошуком і перепохованням на батьківщині загиблих польських та українських вояків і мирного населення", – написав Зеленський.
За його словами, "це було дуже болюче питання".
"Але величезна взаємна повага, політична воля будувати дружні стратегічні відносини України та Польщі допоможуть нам завершити цю роботу й перегорнути болючі сторінки спільної історії. Ми будемо не лише взаємно дбати про пам’ятники та поховання українців у Польщі та поляків в Україні, але я також запропонував звести на кордоні меморіал примирення. У день початку Другої світової війни ми обов’язково згадаємо, що понад 100 тис. українців під польськими прапорами боронили у 1939 році Польщу від нацистської навали. Етнічні українці були другою за чисельністю національною групою у польській армії. Щодо сучасності: ми домовилися розв’язати проблему з вантажоперевезеннями через українсько-польський кордон. В енергетичній сфері ми обговорили співпрацю у форматі Вашингтон – Варшава – Київ. Візит триває. 1 вересня ще багато важливих справ і зустрічей. Сподіваюся, що якнайбільше моїх закордонних візитів будуть такими ж змістовними", – заявив глава держави.
Між Україною і Польщею останніми роками тривають суперечки щодо конфліктів між поляками й українцями під час Другої світової війни. Історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік та події на Волині, відомі як Волинська різанина, або Волинська трагедія. В інші роки вони відбувалися на Холмщині й у Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах невідома досі, але вона може становити десятки тисяч. Більшість загиблих була поляками.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої.
26 квітня 2017 року стало відомо, що на кладовищі села Грушовичі поблизу Перемишля розібрали надгробний пам'ятник воїнам УПА. У Міністерстві закордонних справ України назвали дії щодо руйнування пам'ятника "демонстративними і провокаційними".
Український інститут нацпам'яті у травні 2017 року повідомляв, що протягом трьох років у Польщі було зруйновано або пошкоджено 15 українських пам'ятників.
Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.
11 липня Дуда закликав Україну скасувати мораторій на ексгумацію і заявив, що потрібно пам'ятати про Волинську трагедію для розвитку відносини двох країн.
