Кулеба про рішення Комітету міністрів Ради Європи, яке може допомогти повернути РФ у ПАРЄ: Воно суперечливе за змістом і ганебне за контекстом

Україна не підтримує рішень Комітету міністрів Ради Європи, ухвалених 17 травня і які можуть дати можливість Росії повернутися в Парламентську асамблею Ради Європи. Про це у Twitter заявив постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба у Twitter.

"Україна і п'ять інших держав проголосували проти цього рішення під час ухвалення проекту на рівні послів. Це суперечливе за змістом і ганебне за контекстом рішення. Консенсусу щодо нього в Комітеті міністрів немає. Боротьба триватиме в ПАРЄ на рівні депутатів", – написав дипломат.

Україна і 5 інших держав проголосували проти цього рішення під час ухвалення проекту на рівні послів. Це суперечливе за змістом і ганебне за контекстом рішення. Консенсусу щодо нього в Комітеті міністрів немає. Боротьба триватиме в ПАРЄ на рівні депутатів. https://t.co/svULiSykiI

— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) 17 травня 2019 р.

Комітет міністрів Ради Європи на щорічній сесії в Гельсінкі 17 травня заявив, що держави – члени РЄ повинні мати право на рівних умовах брати участь у Комітеті міністрів ПАРЄ. Також міністри заявили, що "вітали б", щоб делегації всіх держав-членів могли взяти участь у наступній, червневій, частині сесії ПАРЄ, враховуючи вибори генерального секретаря Ради Європи та суддів Європейського суду з прав людини.

Крім цього, Комітет заявив, що має бути розроблено додаткову процедуру, яку можуть ініціювати Парламентська асамблея, Комітет міністрів, для реагування на ситуації, коли країна – член РЄ порушує свої статутні зобов'язання або не дотримується стандартів. Водночас комітет наголосив на важливості своєчасної сплати внесків у Раду Європи усіма членами організації.

Як пише "Європейська правда", незважаючи на те, що в рішенні немає згадок про Російську Федерацію, рішення, які ухвалив Комітет міністрів РЄ, можуть відкрити шлях для повернення цієї країни до роботи в ПАРЄ.

Росію позбавили права голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи у квітні 2014 року – одразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі.

8 квітня 2019 року "Європейська правда" написала, що представники Німеччини в Раді Європи ведуть активні дії для зняття санкційного тиску з РФ. Бюро Парламентської асамблеї Ради Європи затвердило термінові дебати, на яких парламентаріям пропонували розглянути доповідь делегата від Нідерландів Тіні Кокса (фракція "Об'єднані ліві") з пунктом, який пропонував позбавити ПАРЄ права накладати санкції на національні делегації. Це давало можливість створити механізм повернення делегації РФ до роботи в асамблеї.

9 квітня стало відомо, що початковий варіант доповіді Кокса змінено. Голландський делегат запропонував створити альтернативний варіант введення санкцій, у разі якого останнє слово під час покарання країни, що порушує принципи співіснування європейських націй, має належати Комітету міністрів Ради Європи.

10 квітня ПАРЄ схвалила резолюцію про підтримку доповіді "Роль і місія ПАРЄ: головні виклики майбутнього". У резолюції міститься заклик до РФ призначити делегацію в асамблею та відновити обов'язкову виплату внеску в бюджет організації. Право ПАРЄ самостійно вводити санкції залишено без змін.

Глава МЗС України Павло Клімкін заявив 13 травня у Брюсселі, що Україна може відмовитися від дотримання Мінських угод, якщо Рада Європи зніме санкції з Росії.