+5 Київ
Польський закон "Про Інститут національної пам'яті" несправедливий до українців, упевнений міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Про це він заявив 1 грудня в Києві під час українсько-польського форуму партнерства, повідомило агентство "Інтерфакс-Україна".
"Було б добре, якби Конституційний суд Польщі подивився справжнім правовим поглядом на ті зміни, які було внесено у відомий закон "Про Інститут національної пам'яті у Польщі". Вважаємо такі зміни несправедливими щодо України та українців", – заявив міністр.
Клімкін додав, що розраховує на початок відновлення українських пам'яток у Польщі та процедури пошуку польських поховань в Україні.
"Я сподіваюся, що ми просуваємося у тому, щоб з особливою повагою ставитися до пам'яток історії як на території Польщі, так і на території України... Дуже важливо, щоб результатом нашого спільного поштовху став початок відновлення українських пам'яток у Польщі і початок пошукових робіт", – сказав український міністр.
Глава МЗС Польщі Яцек Чапутович заявив, що польська сторона хоче знати правду про спільну історію і домагається гідного вшанування померлих.
"Необхідно ретельно вивчити минуле і передати знання про це молодому поколінню, зокрема щодо Другої світової війни і трагедії на Волині", – зазначив Чапутович.
У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.
У 2017 році відносини між країнами загострилися. У квітні 2017-го в Грушовичах під Перемишлем демонтували пам'ятник Українській повстанській армії, після чого українська сторона відмовила польській у пошуку та ексгумації похованих на території України поляків. У відповідь Польща заборонила в'їзд кільком українським чиновникам, які, на думку офіційної Варшави, демонструють антипольські погляди.
У лютому 2018 року у Польщі було ухвалено зміни до закону про Інститут національної пам'яті, які встановили кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках. Українська влада засудила цей документ і висунула вимогу переглянути його.
6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав документ і передав його в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи не обмежує він свободу слова і переконань.
27 червня Сейм Польщі підтримав зміни до закону про Інститут нацпам'яті, які скасовують ст. 55а. Вона передбачала кримінальне покарання за публічні звинувачення на адресу Польщі у злочинах, скоєних під час Голокосту, у пособництві нацистській Німеччині, воєнних злочинах або злочинах проти людяності. Також поправки скасовують ст. 55b, згідно з якою до відповідальності за такі злочини могли бути притягнуті й поляки, й іноземці. Водночас частину закону про Інститут нацпам'яті Польщі, яка стосується українських націоналістів, Сейм не змінив. Того самого дня ці зміни підтримав Сенат Польщі, а пізніше підписав Дуда.
