+10 Київ
Передавши на розгляд Верховної Ради законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо очищення влади", президент України Володимир Зеленський розраховує "сподобатися людям". Але водночас главі держави не варто забувати, що його ініціативи мають відповідати Конституції і здоровому глузду. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" сказав український юрист, конституціоналіст, кандидат юридичних наук, професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Українсько-американського університету Конкордія Сергій Панасюк.
"Ідеї заборони нардепам балотуватися, звісно ж, у Конституції не прописано. Для люстрації має бути логічна причина, яка пояснює, чому, власне, людині що-небудь забороняють. Якусь узяту зі стелі причину розіб'ють ущент у Конституційному Суді та інших європейських інстанціях. Наша Конституція забороняє обмежувати права людини. Зрозуміло, що президент хоче сподобатися людям. Але його ініціативи мають бути доцільними та логічними. У разі ухвалення цього законопроєкту КСУ може визнати його неконституційним. Хоча іноді їхні рішення не відповідають нашим очікуванням", – зазначив Панасюк.
Він підкреслив, що Конституційний Суд продовжує розглядати питання конституційності закону "Про очищення влади".
"Так, ми бачимо, як депутати не ходять на засідання, "кнопкодавлять" тощо. Але рівняти всіх під одну гребінку і люструвати не можна. Мають бути конкретні причини – нардеп до чогось причетний чи зробив щось неправомірне. А люструвати депутата, наприклад, за "кнопкодавство" не можна. Тобто має бути зрозумілий привід. Зокрема, як голосування за "диктаторські закони". Там хоча б зрозуміла логіка люстрації. Депутати щонайменше порушили свою присягу служити народу України. Але навіть у цьому разі Конституційний Суд вирішив, що це неконституційно. Можливо, якщо для президента це настільки принципове питання, то варто задуматися про внесення змін до Конституції. До речі, не варто забувати, що КСУ ще продовжує розглядати подання групи депутатів, які просять визнати неконституційним закон "Про очищення влади", – сказав юрист.
За його словами, якщо до законопроєкту не буде внесено змін, то в разі його ухвалення під люстрацію можуть потрапити люди з оточення самого президента.
"У законопроєкті необхідно чітко прописати критерії: що конкретно можна вважати неприйнятною дією, яка заслуговує люстрації конкретної особи. Поки що законопроєкт президента має вигляд не правового документа, а електорального – перед виборами. З іншого боку, можливо, він дійсно хоче щось змінити. Але тоді це треба робити з розумом. А так виходить, що під люстрацію можуть потрапити навіть люди з його оточення. І через що? Просто тому, що хочеться замінити відразу всіх? Зрештою, якщо всіх приберемо, то кого поставимо на їхнє місце? Окрім того, що люстрація має відповідати Конституції, вона не повинна розходитися зі здоровим глуздом", – резюмував Панасюк.
11 липня президент України Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо очищення влади".
Зеленський пропонує розширити список осіб, які підпадають під люстрацію та обіймали державні посади в період із 23 лютого 2014 року до 19 травня 2019 року і яких не було звільнено за власним бажанням.
Законопроєкт передбачає, що, серед інших, люстровано має бути президента України, депутатів Верховної Ради, спікера парламенту, членів уряду, генерального прокурора, голову СБУ, голів Антимонопольного комітету і Фонду держмайна, голів Державної фіскальної служби та митниці, секретаря Ради національної безпеки і оборони, начальника Генштабу.
У разі якщо проєкт закону буде підтримано депутатами, люстровані особи не зможуть балотуватися до Верховної Ради, місцевих рад, претендувати на пост президента України або обіймати посади мерів.
Закон про люстрацію почав діяти в жовтні 2014 року. Він обмежує право для високопосадовців часів президентства Віктора Януковича обіймати посади в органах державної влади на 5–10 років.
20 січня 2015 року 47 депутатів Верховної Ради передали до Конституційного Суду України подання про перевірку положень закону на відповідність Конституції. Ще два подання передав Верховний Суд України. Усі три подання об'єднано в одне конституційне провадження.
