+5 Київ
Явка на позачергових виборах у Верховну Раду у 2019 році стала найнижчою в історії парламентських виборів у незалежній Україні, повідомляє "Радіо Свобода".
За інформацією Центральної виборчої комісії, явка на виборах 21 липня 2019 року становила 49,8%.
"Радіо Свобода" зазначає, що на виборах у Раду в 1994 році виборці продемонстрували явку 75,6%, у 1998-му – 71,2%, у 2002-му – 65,2%, у 2006-му – 67,6%, у 2012-му – 57,5%, у 2014 році – 51,9%.
Фото: radiosvoboda.org
Як заявив в ефірі "Радіо Свобода" аналітик громадянської мережі "Опора" Олександр Клюжев, за даними спостерігачів, остаточна явка на виборах 2019 року становила 49,3% із похибкою 0,6%.
21 липня українці голосували на позачергових виборах у Верховну Раду.
Вибори відбулися за чинним виборчим законодавством, що передбачає змішану систему (половину депутатів обирають за пропорційною системою, другу половину – за мажоритарною), закриті партійні списки і п'ятивідсотковий прохідний бар'єр. Українці обирали 225 депутатів за списками і 199 у мажоритарних округах (26 округів розташовані на окупованій Росією території, там виборів не проводили).
ЦВК зареєструвала списки 22 партій (усього 2746 кандидатів) і 3085 кандидатів у мажоритарних округах.
Згідно з даними "Національного екзитполу", проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, Київським міжнародним інститутом соціології та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, до парламенту проходять партії "Слуга народу" (44,2%), "Опозиційна платформа – За життя" (11,4%), "Європейська солідарність" (8,8%), "Батьківщина" (7,4%) і "Голос" (6,5%).
