+13 Київ
"Нормандська четвірка"
9 грудня у Парижі відбувся перший за три роки саміт лідерів України, Франції, Німеччини та Росії, обговорювали шляхи врегулювання ситуації на Донбасі. Він тривав приблизно вісім годин. У межах переговорів відбулася перша двостороння зустріч президента України Володимира Зеленського та президента РФ Володимира Путіна.
За підсумками саміту було ухвалено комюніке. У ньому сторони констатують "прихильність повній і всеосяжній імплементації припинення вогню", обіцяють "підтримати домовленості в межах тристоронньої контактної групи", яка має погодити три нові ділянки розведення сил, заохочують звільнення та обмін утримуваними особами, пов'язаними з конфліктом, до кінця 2019 року на основі принципу "всіх на всіх". Також лідери країн погодилися з необхідністю інкорпорувати "формулу Штайнмаєра" в українське законодавство.
Щодо питань проведення виборів на окупованих територіях і повернення під контроль України ділянки українсько-російського кордону в Донецькій і Луганській областях домовитися не вдалося, констатував Зеленський.
Під час підсумкової пресконференції в Парижі Путін торкнувся теми постачання російського газу в Україну, припустивши, що ціну на газ для українських промислових споживачів може бути знижено на 25% за умови "чесної роботи".
Про те, що залишилося за кадром нормандської зустрічі, читайте у матеріалі головної редакторки видання "ГОРДОН" Олесі Бацман
Особливий статус Донбасу
Верховна Рада 12 грудня взяла за основу й ухвалила в цілому з техніко-юридичними поправками законопроєкт №2569 "Про внесення зміни до ст. 1 закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей", який продовжує дію документа до кінця 2020 року.
Документ підтримали депутати чотирьох парламентських фракцій, винятком стала "Батьківщина".
Справа про держзраду Порошенка
Державне бюро розслідувань 10 грудня відкрило кримінальне провадження за фактом імовірного вчинення державної зради п'ятим президентом України Петром Порошенком під час підписання Мінських угод про врегулювання ситуації на Донбасі у 2015 році.
Санкції проти РФ
12 грудня у Брюсселі глави держав та урядів країн Європейського союзу продовжили дію економічних санкцій проти Російської Федерації на наступні пів року.
Кримська резолюція ООН
9 грудня Генеральна Асамблея ООН ухвалила другу резолюцію "Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів". За ухвалення резолюції проголосувало 63 країни, проти – 19, утрималося – 66.
Традиційна рубрика країни, які голосували проти резолюції ГА ООН про проблему мілітаризації
— UKR Mission to UN (@UKRinUN) December 9, 2019
* Вірменія
* Білорусь
* Бурунді
* Камбоджа
* Китай
* Куба
* КНДР
* Іран
* Киргизстан
* Лаос
* М'янма
* Нікарагуа
* Філіппіни
* РФ
* Сербія
* Судан
* Сирія
* Венесуела
* Зімбабве pic.twitter.com/EikUHgO8kc
Документ доповнили новими положеннями, зокрема в ньому міститься заклик до РФ "утриматися від зусиль із розширення своєї юрисдикції на ядерні об'єкти та інфраструктуру в Криму", а також висловлено стурбованість стосовно використання захоплених українських підприємств оборонної промисловості.
Справа Шеремета
12 грудня Міністерство внутрішніх справ України заявило про затримання осіб, які можуть бути причетними до вбивства журналіста Павла Шеремета у 2016 році. В екстреному брифінгу у МВС брали участь президент Володимир Зеленський і генеральний прокурор Руслан Рябошапка.
Заступник голови Національної поліції Євген Коваль розповів, що у поліції є підстави вважати п'ятьох осіб причетними до справи: медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів ЗСУ Яну Дугарь, дитячу хірургиню та волонтерку Юлію Кузьменко, рокмузиканта, сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, а також подружжя учасників АТО – Владислава та Інну Грищенків (останнім підозру не оголошено). За словами Коваля, який посилається на дані експертизи, вибухівку в автомобіль, у якому загинув Шеремет, закладали Кузьменко та Антоненко.
Поліція вважає головним мотивом намір убивць дестабілізувати ситуацію в Україні.
Рябошапка підкреслив, що слідство поки не знайшло замовників вбивства.
13 грудня Печерський районний суд Києва обрав Дугарь запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Кузьменко та Антоненка заарештували.
Юлія Кузьменко в суді. Фото: ЕРА
Фігуранти справи заявили в суді про свою непричетність до загибелі Шеремета.
Докладніше про докази слідства, особи підозрюваних і про те, які запитання викликає позиція слідства, – у матеріалі видання "ГОРДОН" "У вбивстві Шеремета для дестабілізації ситуації в Україні підозрюють учасників АТО і кардіохірурга. Головне"
Одеська трагедія
В Одесі 14 грудня завершили роботи з ліквідації наслідків пожежі в будинку на вулиці Троїцькій, 25. За остаточними даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, 16 осіб загинули, 31 людина постраждала.
10 грудня поліцейські оголосили про підозру у службовій недбалості і порушенні правил пожежної безпеки, що спричинили важкі наслідки, директорці Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу Любові Кочерзі. 11 грудня суд узяв її під домашній арешт.
Вердикт ВАДА
9 грудня виконком Всесвітнього антидопінгового агентства через порушення антидопінгових правил на чотири роки усунув Росію від міжнародних змагань. Зокрема, росіяни не зможуть змагатися під національним прапором на Олімпіаді 2020 у Токіо.
Перемога консерваторів
Дострокові парламентські вибори у Великобританії відбулися 12 грудня. Консервативна партія здобула більшість – 364 місця в парламенті, а її лідер Борис Джонсон залишився прем'єр-міністром.
Імпічмент Трампа
Юридичний комітет Палати представників Конгресу США 13 грудня проголосував за затвердження двох статей, на підставі яких палата наступного тижня проведе голосування з питання імпічменту президента Дональда Трампа.
Смертельне виверження
9 грудня на популярному серед туристів безлюдному острові Вайт-Айленд в Новій Зеландії сталося виверження вулкана. На той момент на острові перебувало 47 осіб.
Фото: ЕРА
До 15 грудня відомо про 16 загиблих.
