+8 Київ
Президент Асоціації енергетики України Олександр Трохимець заявив, що вважає справу "Роттердам плюс" спробою тиску на приватний бізнес. Про це експерт сказав у коментарі "Українським новинам".
"Крім політичних мотивів, я тут жодних інших не вбачаю. Справа по так званому "Роттердам плюс" Національним антикорупційним бюро була відкрита ще у 2017 році. Тобто два роки вони нічого не змогли "нарозслідувати". І за інформацією, яка була у ЗМІ, були проведені судово-економічні, я підкреслюю, експертизи ще тоді, які підтвердили законність даної постанови й економічну обґрунтованість. За цей час сьогоднішнім представником президента Андрієм Герусом було двічі намагання оскаржити формулу "Роттердам плюс" в адміністративному суді, і двічі суд її визнавав обґрунтованою і законною. І раптом [глава НАБУ] Артем Ситник прокидається і вручає підозри", – цитує агентство Трохимця.
Він підкреслив, що Ситник не зміг відповісти, як у НАБУ рахували збитки і якому суб'єкту їх було завдано.
"Я йому задавав питання, як узагалі рахується збиток. Тому що для того, щоб порахувати збиток, потрібно взяти ціну вугілля іншу. І я його запитував, яку ви брали і звідки. Можна гіпотетично уявити, що будь-яку ціну поставити – $20. Але чи можливо за неї купити? Тобто збиток цей – гіпотетичний. Насправді його, на мою думку, в розумінні кримінального права точно не було. Більше того, збиток повинен бути певному суб'єкту нанесений. Хто суб'єкт у цьому кримінальному процесі, взагалі незрозуміло. Й Артем Сергійович так і не зміг відповісти на моє питання", – додав Трохимець.
Справа "Роттердам плюс" має чинити тиск на приватний бізнес, вважає він, і зокрема – на компанію Ріната Ахметова ДТЕК.
"Ми так ніколи правову державу не побудуємо. Ми будемо жити у вічному протистоянні одних з іншими. Одні прийшли до влади – тиснуть інших. Інші прийшли – мстяться попередникам. Так не повинно бути. Повинно бути чітке правове регулювання в рамках правового поля", – підсумував президент Асоціації енергетики України.
У 2016 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, затвердила методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля. До формули "Роттердам плюс" входить ціна вугілля для виробництва електроенергії, що базується на котируваннях вугільного хаба ARA (Амстердам – Роттердам – Антверпен), плюс доправлення в український порт.
Економія для побутових і промислових споживачів завдяки формулі становила до 40 млрд грн завдяки введенню граничної ціни вугілля у структурі тарифу на електроенергію, вважає голова НКРЕКП Оксана Кривенко.
Глава Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков висловив думку, що запровадження формули "Роттердам плюс" дало змогу уникнути віялових вимкнень електроенергії у країні та ручного регулювання цін на вугілля.
24 березня 2017 року НАБУ відкрило кримінальне провадження, в межах якого розслідує дії членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, які затвердили вугільну формулу "Роттердам плюс".
Із 1 липня набув чинності новий ринок електроенергії, у зв'язку з чим колишні принципи формування цін скасовано й формула "Роттердам плюс" припинила дію, але розслідування Національного антикорупційного бюро триває.
8 серпня в НАБУ повідомили, що оголосили про підозру ексголові НКРЕКП Дмитрові Вовку і ще п'ятьом фігурантам, зокрема двом топменеджерам ДТЕК.
Солом'янський районний суд Києва 14-го і 16 серпня відхилив клопотання НАБУ про тримання під вартою двох співробітників ДТЕК, які фігурують у справі, і як запобіжний захід призначив їм заставу.
