+10 Київ
Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради, яка займалася нападами на українських активістів, зокрема на активістку з Херсона Катерини Гандзюк, має функціонувати й у парламенті нового скликання.
Про це йдеться в опублікованому у Facebook-пабліку "Хто замовив Катю Гандзюк?" зверненні громадських організацій до Верховної Ради.
"Громадянське суспільство України вимагає від Верховної Ради України ІХ скликання створити тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо вбивства Катерини Гандзюк та нападів на інших громадських активістів", – ідеться в заяві, підписаній 27 організаціями.
Підписанти вважають, що "завдяки існуванню ТСК справи нападів на громадських активістів знаходилися під постійним парламентським контролем, що дозволило мінімізувати ризик поховання їх розслідування з боку слідчих органів".
Автори звернення стверджують, що після липневого звіту ТСК правоохоронці не зробили жодного висновку.
"Замовники цих нападів продовжують перебувати на волі, жодного відповідального за саботаж розслідування цих нападів не було притягнуто до відповідальності, а потерпілі мають небезпідставні побоювання, що найближчим часом ці справи почнуть просто закривати. Лише активний контроль зі сторони парламенту дозволить уникнути цих ризиків та довести розслідування нападів на громадських активістів до логічного закінчення – покарання всіх замовників", – ідеться в заяві.
Гандзюк облили сірчаною кислотою вранці 31 липня 2018 року біля під'їзду її будинку в Херсоні. Вона дістала хімічні опіки 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку, а також в око. 4 листопада активістка померла.
У справі про напад на активістку заарештували шістьох осіб. На початку червня 2019 року п'ятьом виконавцям злочину (усі вони – учасники АТО) після угоди зі слідством ухвалили обвинувальні вироки. Їх засудили на строк від трьох до шести з половиною років позбавлення волі. Микиті Грабчуку, який облив Гандзюк кислотою, присудили шість років. Шостим був експомічник колишнього нардепа від Блоку Петра Порошенка Миколи Паламарчука Ігор Павловський, його вважали організатором убивства.
Підозрюваного у причетності до організації вбивства активістки Олексія Левіна заочно заарештовано, за попередньою інформацією, він переховується в Домініканській Республіці. Слідчі вважають його організатором злочину.
Замовником нападу, на думку правоохоронців, був голова Херсонської облради Владислав Мангер. За даними Генпрокуратури, він частково оплатив злочин. У тексті підозри Мангеру йдеться, що мотивом нападу на активістку була "особиста неприязнь" до неї через активну громадську діяльність, яка могла підірвати його політичну та ділову репутацію. Мангер перебуває на волі.
Батько і друзі активістки вважають, що, окрім Мангера, замовниками нападу можуть бути колишній голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв та його колишній заступник Євген Рищук.
Мангер, Рищук і Гордєєв заперечують свою причетність до злочину.
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков 4 липня заявив, що у справі про вбивство Гандзюк можуть з'явитися нові підозрювані.
5 серпня стало відомо, що Генеральна прокуратура затвердила угоду з Павловським.
Комісію з розслідування нападів на активістів Верховна Рада створила 6 листопада 2018 року. У липні 2019 року ТСК дійшла до висновку, що потрібно продовжити контроль за досудовими розслідуваннями вбивств Катерини Гандзюк, учасника бойових дій на Донбасі Віталія Олешка (позивний Сармат), замахів на інших громадських активістів. Члени ТСК також констатували відсутність результатів розслідування щодо нападу на одеського активіста Сергія Стерненка.
