+9 Київ
2017 року Головне слідче управління Служби безпеки України повідомило, що розслідує кримінальне провадження за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України (повторне незаконне переміщення осіб через державний кордон). "У ході розслідування виникла необхідність допитати як свідка колишнього голову Служби безпеки України Валентина Наливайченка, у зв'язку із чим останній був викликаний на допит до СБУ та 2 вересня 2017 року допитаний щодо відомих йому обставин вчинення вказаного вище кримінального злочину", – повідомляла прес-служба відомства.
У СБУ стверджували, що у 2014–2015 роках співробітники СБУ організували незаконний перетин державного кордону України "одним із колишніх керівників Служби безпеки України", який нібито разом із лідером організації "Український вибір" Віктором Медведчуком здійснив кілька вильотів у Російську Федерацію без проходження прикордонного та митного контролів.
Допит Наливайченка закінчився без висунення обвинувачень, у справі він проходить як свідок. А обвинувачений – чинний підполковник СБУ – постав перед судом. Журналісти видання "ГОРДОН" поспілкувалися з Олександром Мазуром – адвокатом співробітника спецслужби – і з'ясували, на якому етапі зараз слухання, чому захисник упевнений, що довести провину його клієнта прокуратура не зможе, і як у справі про нібито польоти Наливайченка в Росію обвинуваченим виявився не екс-голова СБУ, а його колишній підлеглий.
На досудовому слідстві свідки дали дуже дивні свідчення і пройшли детектор брехні, але в нас є всі підстави вважати, що вони кажуть неправду
– У чому суть обвинувачень проти вашого клієнта і як його справа пов'язана з Наливайченком?
– Я представляю інтереси підполковника СБУ, якого обвинувачують у тому, що у змові з невстановленими особами організував у квітні 2015 року кілька вильотів у Росію для Наливайченка Валентина Олександровича (на той момент – голови СБУ). Оскільки мій підзахисний і зараз є чинним співробітником СБУ, можна я не буду називати поки його анкетних даних? Мета цієї кримінальної справи проста: засудити мого клієнта і в такий спосіб де-юре закріпити факт несанкціонованих вильотів Наливайченка в Росію, яких не було. І це на тлі того, що Наливайченко оголосив про свій похід у президенти. Я вважаю, що у цієї кримінальної справи є явний політичний підтекст.
– Вашого клієнта не відсторонили від посади?
– Ні, він, як і раніше, виконує свої службові обов'язки і є військовослужбовцем СБУ: нещодавно був у відпустці і знову повернувся на службу. Найдивовижніше в цій історії те, що інкримінують йому ч. 2 ст. 332 КК України – тобто повторне незаконне переміщення осіб через державний кордон, проте у справі фігурує лише одна дата вильоту – 3 квітня 2015 року. Чому за наявності одного епізоду особі інкримінують повторність – на це запитання нам ні прокурор, ні слідчий відповіді досі не дали. Можливо, причина в бажанні вийти на тяжкий злочин, бо тільки ч. 2 ст. 332 КК України передбачає покарання від п'яти до семи років позбавлення волі, і розслідуванням тяжкого злочину хочуть виправдати участь у ньому СБУ і Генеральної прокуратури. Але для всіх зрозуміло, що якщо "повторно" – то це два і більше епізодів, а тут і перший не можуть довести. Ось із такою справою прокурор прийшов до суду.
– Справа вже в суді?
– Так, у Солом'янському районному суді міста Києва повним ходом відбуваються судові засідання, але ми ще не дійшли до допиту свідків. Я думаю, що не тільки ми, але і свідки сторони обвинувачення дуже готуються до цього етапу. Річ у тому, що на досудовому слідстві свідки дали дуже дивні свідчення, із якими навіть пройшли детектор брехні, однак у нас є всі підстави вважати, що вони кажуть неправду. Прокурор стверджує, що свідки були в Жулянах і бачили Наливайченка. Але, за нашими даними, декого з них не було не тільки в аеропорту, але і в Україні. І тоді запитання: як же вони пройшли детектор брехні, якщо стверджують те, чого не могли бачити?
– Звідки ви знаєте, що їх не було цього дня в Жулянах?
– Усе просто: вимоги до пропускного режиму в аеропортах, та ще й міжнародних, строго регламентує чине національне та міжнародне законодавство. Там дуже серйозна система контролю доступу в усі зони аеродрому, до того ж у так звані стерильні зони.
– Ви дістали дані пропускної системи аеропорту?
– Оскільки обвинувачення не вважало за потрібне аналізувати дані системи контролю доступу аеропорту, нам довелося самостійно діставати цю інформацію про посекунде переміщення всіх свідків. Ці докази буде надано суду.
Відсутність даних про виліт 3 квітня 2015 року Валентина Наливайченка із Жулян обвинувачення трактує саме собою теж як доказ!
– Службові обов'язки вашого клієнта передбачають пропуск людей в аеропорт?
– Мій клієнт служив у економічному головному комітеті СБУ і керував відділом, який здійснював контррозвідувальне забезпечення економічних інтересів країни в аеропортах Бориспіль і Жуляни. До його функціональних обов'язків входив суто контррозвідувальний супровід економічних процесів на цих об'єктах.
– А давати розпорядження когось пропустити як співробітника СБУ він міг?
– Безумовно ні, оскільки, крім СБУ, до роботи аеропорту залучено прикордонників, митницю, службу авіаційної безпеки тощо. Навіть більше, усі процеси, пов'язані із забезпеченням режиму в пунктах пропуску через державний кордон, покладено на Держприкордонслужбу. Саме вона, а не СБУ там керує. Наприклад, саме Держприкордонслужба видавала дозвіл на перебування мого клієнта в режимних зонах, а не навпаки.
– Але якщо уявити, що все було так, як стверджує обвинувачення – Наливайченко з Медведчуком зайшли в аеропорт, сіли в літак без проходження контролю, – що в цей час робили всі ці служби, які відповідають за безпеку? Прокуратура надає докази, що Держприкордонслужбу, митну службу, співробітників служби авіаційної безпеки аеропорту було вилучено в цей момент із процесу?
– Вони не обтяжують себе цим. На думку обвинувачення, мій підзахисний організував це "з іншими невстановленими особами" – і на цьому крапка. Однак питання про "вилучення всіх служб" за командою СБУ не можна обговорювати навіть теоретично, оскільки воно виходить за межі національної безпеки. Із Жулян літають повітряні судна практично по всьому світу. І якщо стати на позицію слідства, то мій клієнт міг організувати терористичний акт у будь-якому аеропорту планети. Але це не так. За авіаційною безпекою стежать не тільки підконтрольні одна одній служби країни, але й Міжнародна асоціація цивільної авіації. Та найбільше обурює те, що відсутність даних про виліт 3 квітня 2015 року Валентина Наливайченка із Жулян обвинувачення трактує саме собою теж як доказ! Немає факту? Ага, отже, він летів під іншим прізвищем. Ось так сьогодні формують обвинувачення.
– І під яким прізвищем Наливайченко таємно летів, за даними слідства?
– Цієї інформації також немає в матеріалах слідства. Проте в суді прокурор безпідставно і далі стверджує, що Наливайченко все-таки летів під чужим прізвищем.
– Але цього пасажира з іншим прізвищем мали зареєструвати?
– Абсолютно правильно. Але другого пасажира на борту не було і це – факт! Цікава річ.
– Скільки вже було судових засідань?
– Уже приблизно п'ять. Поки ми досліджуємо письмові докази, весь той мотлох, який зібрало слідство СБУ під керівництвом Генеральної прокуратури: запити, супровідні листи, доручення оперативним підрозділам і їхні відповіді... Але там немає доказів.
– А до допиту свідків коли дійдете?
– Я думаю, найближчим часом, можливо, через засідання. Найближче засідання у нас заплановано на 8 жовтня. Я сподіваюся, що після допиту в суді без тиску з боку слідчих СБУ свідки зможуть пояснити, що і як було насправді. Можливо, Наливайченко дійсно колись вилітав із Жулян, але по території України і було це зовсім іншого дня. Бо фактом є те, що 3 квітня 2015 року його не було в Жулянах. Я сподіваюся, що гласність і змагальність судового процесу допоможуть з'ясувати істину.
Чому було обрано саме дату 3 квітня 2015 року, я не розумію. Можливо, спиралися на дату вильоту літака Медведчука до РФ
– У який момент до справи долучилася прокуратура? І яка саме?
– Матеріали збирає СБУ, а в суді вже до справи долучається державний обвинувач, у нашому випадку – це прокурор Генеральної прокуратури. Він далі рухає цю справу до вироку. У нашій справі процесуальне керівництво спочатку здійснювала Генеральна прокуратура, яка займалася діями слідчих, давала їм вказівки тощо. Хоча якщо повернутися до історії питання, то ця справа навіть не у підслідності СБУ. Усі злочини, згідно із законом, поділені між правоохоронними органами. Це кримінальне провадження СБУ не мала розслідувати, але Генеральна прокуратура доручила здійснення досудового слідства саме слідчим Головного слідчого управління СБУ.
– А хто мав розслідувати?
– Національна поліція.
– А чому розслідують не вони?
– Є, на жаль, така негативна практика, коли слідчі відкривають провадження не за своєю підслідністю, а потім прокуратура "в ручному режимі" доручає їм розслідування конкретного злочину. Так сталося і в цьому випадку, що є незаконним. Про неприпустимість порушення підслідності пишуть учені, заявляють адвокати, є вже і негативна (для обвинувачення) практика щодо цього, бо зібрані з порушенням підслідності докази вважають нікчемними. Наприклад, не так давно суд виправдав слідчого СБУ – його обвинувачували у вимаганні хабара, але суд визнав неприпустимими всі зібрані докази, оскільки військова прокуратура не мала права розслідувати цю справу.
– Які факти надає в суді прокуратура? Має ж бути база для обвинувачення, не геть же на порожньому місці будують процес?
– Є такий факт: 3 квітня 2015 року із Жулян дійсно вилітав літак Медведчука в Російську Федерацію. На думку слідства, не всіх пасажирів, які перебували в цьому літаку, було записано, зокрема, нібито не записали Наливайченка. Але правда полягає в тому, що цього дня ні на борту, ні на території Жулян Наливайченка не було. І тому обвинуваченню залишається будувати справу лише на даних свідків, які або помиляються, або свідомо обманюють.
– І свідки за фотографіями впізнають, що це був Наливайченко?
– Дивно, але деякі – так. Слідчі навіть змінили анкетні дані таким свідкам, щоб захист не зміг їх викликати в суд. Але так сталося, що в одних протоколах змінили анкетні дані, а в інших – ні. Крім того, на фотографіях під час проведення слідчого експерименту цим свідкам забули приховати обличчя. Оскільки таємницю щодо особи свідків розкрили самі слідчі, ми просимо суд виклити цих осіб для допиту у відкритому і гласному судовому засіданні.
– То це що, просто недбалість?
– Я думаю, так, злого умислу у слідчих не було. Очевидно, дали команду, встановили чіткі терміни, люди поспішали, помилялися. Іншим я це нічим не можу пояснити. За всієї поваги до слідчих СБУ, така поквапливість призвела до грубих процесуальних порушень.
– А ваш підзахисний, отже, випадкова жертва цих обставин? Хочуть зачепити Наливайченка, а постраждав підполковник СБУ?
– Він просто потрапив у жорна машини кримінального переслідування. Очевидно, у когось виникала мета довести, що Наливайченко, будучи головою СБУ і в період активної фази АТО, коли на передовій гинули люди, літав із несанкціонованими візитами до країни-агресора. Як довести, що він міг туди літати? Установили, що Наливайченко вилітав із території України з аеропорту Жуляни, знайшли свідків, яких переконали (підказали, нагадали, залякали) в тому, що це було саме 3 квітня 2015 року, і дістали потрібні свідчення. Також установили, що контррозвідувальне забезпечення СБУ у той період здійснював мій клієнт. Ну, а оскільки голова СБУ міг покладатися тільки на людей зі служби, отже, саме мій клієнт – підполковник СБУ – і організував незаконний виліт. Але чому обрали саме дату 3 квітня 2015 року, я не розумію. Можливо, спиралися на дату вильоту літака Медведчука до РФ.
Маючи обвинувальний вирок щодо мого клієнта, можна за кожної зручної нагоди вказувати Наливайченку: "Та що ви тут розповідаєте, суд з'ясував, що ви літали з Медведчуком до Росії!"
– А якщо дійсно був такий наказ? Наливайченко був начальником вашого клієнта.
– Вважаю, що це навіть технічно неможливо. Надто багато людей залучено до організації будь-якого вильоту. Крім того, як мені відомо, голова СБУ мав обов'язково повідомити президенту України. До речі, у цій справі Порошенка Петра Олексійовича допитали як свідка, як і допитали чинного голову СБУ Грицака Василя Сергійовича. Інкогніто виїхати? Про що ви говорите! У захисту є докази, що цього дня Наливайченко був на робочому місці й підписував службові документи. Я думаю, що для голови СБУ просто зникнути на добу – це нереально. Такі люди якщо і літають, то обов'язково в супроводі, з охороною, зі "свитою".
– А що сказали Грицак і Порошенко як свідки? Ви бачили їхні свідчення в матеріалах справи, можете про це говорити?
– Їх ще не допитували в суді, і тому я б не хотів цього озвучувати.
– Якщо це відбувалося так, як говорить слідство, то потрібно не вашого підзахисного судити, а Наливайченка?
– Я думаю, що на підставі наявних доказів це неможливо. Набагато легше засудити офіцера СБУ, щоб потім медійно вдарити по Наливайченку. Наприклад, маючи обвинувальний вирок щодо мого клієнта, можна за кожної зручної нагоди вказувати Наливайченку: "Та що ви тут розповідаєте, суд з'ясував, що ви літали з Медведчуком у Росію!" І все.
Саме тому ми і просимо, щоб ЗМІ висвітлювали цей процес, він відкритий і вельми цікавий. Варто розповісти і про дивовижні судово-психологічні експертизи, де експерт дає висновок не тільки про правдивість свідчень свідків, але й установлює фактичні обставини справи: точний час, місце події тощо! Експерти у нас просто як "шамани" з недавнього ролика про СБУ, вони підтверджують, що саме свідку відомо, докопуючись, мабуть, до підсвідомості. Дуже цікаво!
Справа дивна. У ній є і запити СБУ – чи літала кудись сім'я Наливайченка, коли і куди вони літали. Ми звертаємо увагу суду, що це взагалі не має стосунку до справи, але і такий бруд там теж є.
– Як ви оцінюєте перспективи справи в суді?
– Я вірю у справедливість і переконаний у перемозі. Має бути виправдувальний вирок, тому що сказати на чорне – біле – ну просто неможливо, факти річ уперта. І розголошення даних щодо засекречених свідків... І свідки, яких в аеропорту не було, а вони свідчать, що бачили там Наливайченка... І "чарівні" експертизи... Я сподіваюся, що суддя не зможе проігнорувати ці факти.
– Коли буде фінал і рішення суду?
– Останнім часом ми прискорилися. Що характерно: прокурора змінили, з'явилася тенденція до активізації процесу. Не відкидаю, що в когось є план закінчити цей суд до Нового року.
– Тому що вибори в березні?
– Ви читаєте між рядків.
