RU
 
ПОЛІТИКА ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Адвокатка Козаченко: Перевірку щодо Труби не було проведено, коли він працював у прокуратурі, а посади, які він раніше обіймав, – не люстраційні

Рішення суду про непотрапляння директора Держбюро розслідувань України Романа Труби під люстрацію, найімовірніше, є обґрунтованим, сказала в коментарі виданню "ГОРДОН" адвокатка, співзасновниця Громадського люстраційного комітету Тетяна Козаченко.

Козаченко: Принципи справедливості не завжди збігаються із принципами законності
Козаченко: Принципи справедливості не завжди збігаються із принципами законності
Фото: Александр Жирносенко / Facebook

Директор Держбюро розслідувань України Роман Труба не пройшов перевірки, коли працював у прокуратурі, а посади, які він обіймав раніше, – не люстраційні. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" сказала адвокатка, співзасновниця Громадського люстраційного комітету Тетяна Козаченко. На її думку, навіть попри те, що апеляційний суд визнав, що Труба не потрапляє під дію закону "Про очищення влади", він не має морального права очолювати найвищі правоохоронні органи країни.

"Свого часу під час призначення Романа Труби на посаду керівника ДБР ми вивчали документи та інформацію, що стосуються питання: чи поширюються на нього заборони, передбачені законом "Про очищення влади"? Такі заборони обіймати державні посади діють, якщо є критерії, зазначені в законі. Наприклад, людина обіймала певну високу посаду не менш ніж рік у часи президентства [Віктора] Януковича або під час акцій протестів і не звільнилася за власним бажанням. Той, хто призначає на посаду, – той і перевіряє, чи є підстави заборонити кандидату на посаду її обіймати. Перевірку щодо Труби не було проведено, коли він працював у прокуратурі, оскільки він звільнився до закінчення перевірки, а посади, які він раніше обіймав, не є люстраційними", – зазначила Козаченко.

За її словами, Труба здійснював репресивні дії щодо учасників Революції гідності.

"У законі є ще один важливий критерій – функціональна люстрація – за репресивні дії, вчинені працівниками правоохоронних органів, прокуратури (за процесуальне керівництво, погодження, підтримку клопотань про обрання запобіжного заходу, обвинувачення тощо) до осіб, яких надалі було звільнено від відповідальності на підставі спеціальних законів, ухвалених у лютому 2014-го, – про недопущення переслідування й покарання учасників мирних зібрань. І за наявною інформацією, Труба здійснював такі репресивні дії. Тільки осіб, до яких репресивні заходи застосовували, було звільнено від відповідальності. Але формально закон написано так, що прокуратура вивела прокурорських з-під люстрації, стверджуючи, що важливим є не тільки наявність репресивних дій, але й чітке зазначення в документах, що осіб було звільнено від відповідальності саме за спеціальним законом 2014 року", – сказала адвокатка.

Вона заявила, що функціональну люстрацію нівелювали самі правоохоронні органи.

"Прокуратура мала перевірити діяльність Труби під час Революції гідності, оцінити її та зробити висновок про наявність підстав для заборони обіймати посаду. Потрібно розуміти, що тоді багато співробітників правоохоронних органів вдавалося до репресивних дій щодо учасників масових зібрань. Але функціональну люстрацію нівелювали самі правоохоронні органи. Тому, найімовірніше, рішення суду обґрунтоване. Принципи справедливості не завжди збігаються із принципами законності. Так буває", – підкреслила Козаченко.

Вона зазначила, що Труба не подав у відставку, перебуваючи на прокурорській посаді під час Революції гідності.

"Дивною є сама судова справа. В Україні кожна людина, чиї інтереси порушено, може звернутися до суду, і її позов зобов'язані розглянути. Інше питання, що в нас суди дуже вибірково вирішують – розглядати справу чи ні під приводом, "а чи порушено права того, хто звернувся в суд?". Звернувся депутат до суду проти Труби – позов розглянули, я звернулася в суд щодо люстрації глави Офісу президента Андрія Богдана – суд сказав, що моїх інтересів призначенням Богдана не порушили, і не розглядав справи. І ця вибірковість свідчить про те, що в нас досі немає незалежної судової системи, яка дуже часто служить принципам політичної доцільності. Труба під час Революції гідності працював на прокурорській посаді й у відставку не подавав, репресивні дії до мітингувальників скоював. Із погляду моралі, такі особи не мають очолювати найвищі правоохоронні органи країни", – заявила Козаченко.

Вона сумнівається в законності формування складу ДБР загалом.

"Я дивлюся на ситуацію не тільки з погляду лише люстраційного закону. Просто уявіть, що Трубу призначено на посаду, на яку навіть документів не подавав. Та й склад конкурсної комісії незаконний. У комісії з обрання керівництва ДБР мали бути тільки люди з вищою юридичною освітою. Але двоє із членів комісії юридичної освіти взагалі не мали. Тому не менш гостре питання – про законність формування ДБР. Конкурсна комісія працювала так, що ніхто не може перевірити, на якій підставі вони визначили переможців конкурсу і наскільки законно видалили з конкурсу інших претендентів. Наприклад, на конкурс подавався адвокат сімей Небесної сотні Віталій Титич, начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. Їм відмовили в участі в конкурсі. І ніхто не може перевірити, чому одні конкурсний добір пройшли, а інші – ні. Комісія не надала жодних документів до суду, а суди ухилилися від розгляду справ. Це просто нонсенс, а не конкурс. І все, що було після нього, уже можна навіть не розглядати", – резюмувала Козаченко.

16 листопада 2017 року конкурсна комісія обрала Трубу директором Держбюро розслідувань.

22 листопада п'ятий президент України Петро Порошенко підписав указ про призначення Труби.

24 листопада Мін'юст надіслав лист в Адміністрацію Президента, у якому було зазначено, що керівник ДБР має пройти люстраційну перевірку.

6 серпня 2019 року "Українські новини" повідомили, що Шостий апеляційний адміністративний суд визнав, що директор Державного бюро розслідувань Роман Труба не підпадає під дію закону "Про очищення влади".

Суд розглянув апеляцію на рішення Окружного адміністративного суду Києва від 8 листопада 2018 року. Це рішення встановлювало факт протиправної бездіяльності Генпрокуратури, яка полягала у непроведенні належної люстраційної перевірки Труби, а також незанесенні його Міністерством юстиції до Єдиного держреєстру люстрованих осіб. Позов до суду подав нардеп від БПП Юрій Македон.

Додайте «ГОРДОН» в свої обрані джерела ⟶ Google News підписатися
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
Отримуйте оповіщення про найважливіші новини на нашому каналі в Telegram читати
 

 
Вибір редакції