+18 Київ
У кожного кандидата в судді Вищого антикорупційного суду України є недоліки, однак це не має заважати процесу відбору, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" експерт "Реанімаційного пакета реформ" із питань судової реформи, адвокат Маркіян Галабала.
Галабала претендує на посаду судді Вищого антикорупційного суду. 10 січня на сайті Центру протидії корупції повідомили, що Галабала – один із кандидатів, професійність і добропорядність яких є сумнівною.
"Напевно, до кожного кандидата є ті чи інші претензії. Але я не знаю, чому активісти вважають, що майже половина кандидатів недостойна стати суддями антикорупційного суду. Можливо, це загальна характеристика правопорядку в нашій країні. Якщо взяти громадян України, які досягли 30-річчя і мають юридичну освіту, то напевно більшість із них стикалася із ситуаціями, коли їм доводилося порушувати закон або норми моралі. До того ж я не думаю, що з кандидатів у судді потрібно робити святих людей. У такому разі навряд чи ми наберемо потрібну кількість суддів. У всіх є недоліки. Спочатку було приблизно 300 кандидатів. Дві третини відсіяли на технічних етапах. Загалом я задоволений конкурсним відбором. Хоча майже впевнений, що є квота людей, які стануть суддями антикорупційного суду своїми зусиллями, а є ті, хто має протекцію", – зазначив адвокат.
Він підкреслив, що процес затвердження суддів антикорупційного суду залежить від позиції президента перед прийдешніми виборами глави держави.
"За термінами я особливої проблеми не бачу. Основну масу роботи вже виконано. У нас залишився 81 кандидат у першу інстанцію антикорупційного суду і приблизно 30 – в апеляційну інстанцію. Усі ці люди пройшли тестування і письмові іспити. На всіх є довідки від НАБУ. Тобто зараз справа вже за міжнародниками. Я думаю, жодних затримок бути не повинно. Багато чого залежатиме від передвиборчої позиції президента. Якщо в його програмі йтиметься про антикорупційний суд, то кандидатури напевно буде затверджено до виборів. А от якщо в нас оберуть іншого президента, то це велике питання – чи погодиться він затверджувати суддів, обраних нинішньою владою", – резюмував Галабала.
9 січня експерт Центру протидії корупції Анастасія Красносільська заявила, що 55 зі 113 кандидатів в антикорупційний суд видаються негідними зайняти посади антикорупційних суддів.
За словами Красносільської, активісти виявили у вказаних кандидатами відомостях неправдиві дані в деклараціях про доходи, політично мотивовані судові рішення, зокрема, стосовно учасників Революції гідності, а також сумнівні політичні зв'язки.
7 червня 2018 року Верховна Рада ухвалила закон "Про Вищий антикорупційний суд". 11 червня його підписав президент України Петро Порошенко.
2 серпня Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила конкурс на 27 посад суддів Вищого антикорупційного суду і 12 посад суддів апеляційної палати цього суду.
13 серпня голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков заявляв, що завершення конкурсу з відбору суддів в антикорупційний суд планують на лютий 2019 року.
Наприкінці грудня Вища кваліфікаційна комісія суддів оприлюднила список кандидатів, які успішно склали іспити.
Після оприлюднення результатів Громадської ради міжнародних експертів є можливість протягом 30 днів проаналізувати біографії та декларації кандидатів і заборонити подальшу участь у конкурсі тим, кого запідозрять у несумлінності. До 26 січня має відбутися спільне засідання ВККС та Громадської ради, за підсумками якого недобросовісні претенденти можуть припинити участь у конкурсі.
4 січня Громадська рада міжнародних експертів ініціювала вето на призначення восьми кандидатів.
8 січня Міжнародний валютний фонд оприлюднив меморандум за новою програмою для України. У документі, зокрема, йдеться про необхідність призначити до кінця квітня в антикорупційний суд принаймні 35 суддів "із бездоганною репутацією і відповідними професійними навичками".
