$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +9 Київ

"З АРМА дуже багато проблем". Гетманцев заявив, що Агентство з розшуку та менеджменту активів можуть ліквідувати

"З АРМА дуже багато проблем". Гетманцев заявив, що Агентство з розшуку та менеджменту активів можуть ліквідувати Гетманцев зазначив, що одна з проблем АРМА – непрозора реалізація майна
Фото: Данило Гетманцев / Facebook
Народний депутат України від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової і митної політики Данило Гетманцев заявив LIGA.net в інтерв'ю, яке опублікували 14 березня, що готують законопроєкт про ліквідацію Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

"Ми думаємо ліквідувати АРМА, дуже багато проблем із цим органом. [Які найбільші?] Непрозора реалізація майна. Ми поки не можемо прямо звинувачувати, але можна сказати, що є певні ознаки, що це відбувається не на кращих для держави умовах і точно не прозоро", – сказав Гетманцев.

За його словами, законопроєкт про ліквідацію АРМА готують два комітети Верховної Ради: з питань економічного розвитку і з питань антикорупційної політики.

"Думаю, це питання тижнів – його внесення [до парламенту]. Потім уже ухвалення. У нас є консенсус – це рішення президента, після обговорення підтримане всіма нами", – наголосив Гетманцев.

Він вважає, що функції АРМА можна віддати Фонду державного майна, а реалізовувати майно через "Prozorro.Продажі".

Контекст

АРМА створили 24 лютого 2016 року. Відтоді агентство неодноразово потрапляло в історії.

13 липня 2022 року Національне антикорупційне бюро України повідомило про підозру в корупції під час торгівлі заарештованим майном ексголову АРМА та ще чотирьох осіб: начальника управління менеджменту активів центрального апарату АРМА, спеціаліста відділу розвитку підприємства держпідприємства СЕТАМ, оцінювача, засновника і директора приватної компанії.

Слідство встановило, що посадовці АРМА у змові з представниками СЕТАМ, приватними компаніями та іншими особами організували схему продажу за заниженою вартістю майна, заарештованого в межах кримінальних справ і переданого в управління АРМА.

Схема діяла так: заарештоване майно передавали АРМА під приводом виконання рішень слідчого судді. Посадовці АРМА, зі свого боку, готували обґрунтування, що такими активами важко управляти, зберігати або вони швидко псуються і можуть втратити свою вартість.

Надалі майно оцінювала компанія – учасник схеми за суттєво заниженою вартістю. Потім майно виставляли на електронні торги СЕТАМ, а представники держпідприємства організовували їх так, щоб забезпечити перемогу заздалегідь визначеної приватної компанії.

Правоохоронці дістали докази щонайменше чотирьох епізодів цієї схеми. Унаслідок продажу заарештованого майна за заниженою вартістю лише у цих епізодах завдано збитків більш ніж на 426 млн грн.