Автори матеріалу нагадали, що 21 вересня 2022 року ВАКС підтвердив відсутність в АТ "Запорізький завод феросплавів" та АТ "Нікопольський завод феросплавів" статусу потерпілих у цій справі.
"Тоді ж апеляційна палата ВАКС ухвалила остаточне рішення щодо законності закриття справи "Роттердам плюс". Це рішення оскарженню не підлягає. Незважаючи на це, заводи Коломойського намагалися легалізувати свій процесуальний статус інакше – шляхом звернення у ВАКС зі скаргами на ухвали прокурора САП, яким було відмовлено у визнанні їх потерпілими. Такий хід міг призвести до порушення принципу правової визначеності, оскільки вже є рішення суду, яке поставило крапку у вирішенні питання щодо статусу заводів, пояснив адвокат Трекке", – пише агентство.
Контекст
Формула "Роттердам плюс" діяла для розрахунку вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії виключно для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вона передбачала входження до складу вартості доправлення вугілля від хабів Амстердам – Роттердам – Антверпен для всього вугілля. Формулу було скасовано 1 липня 2019 року із запровадженням ринку електроенергії. У зв'язку із запровадженням формули було відкрито кримінальне провадження. Досудове розслідування тривало із 2017 року.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура 20 травня 2021 року вчетверте закрила справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину. Перед цим Спеціалізована антикорупційна прокуратура закривала справу вже тричі.
21 вересня 2022 року ВАКС учетверте визнав законність та обґрунтованість закриття справи "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину. Це рішення набуло чинності й оскарженню не підлягає. Наступного дня САП відновила розслідування вп'яте. 26 жовтня НАБУ та САП повідомили, що у справі "Роттердам плюс" підозру оголошено 15 фігурантам, зокрема посадовцям Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
+9 Київ
