$39.47 €42.18
menu closed
menu open
weather +11 Київ

В Україні запустили систему автоматичного арешту рахунків боржників у банках. Мін'юст пояснив, як це працює

В Україні запустили систему автоматичного арешту рахунків боржників у банках. Мін'юст пояснив, як це працює Автоматично списувати борги з рахунків українців не будуть, підкреслили в Мін'юсті
Фото: depositphotos.com
6 липня набув чинності наказ Міністерства юстиції про затвердження порядку автоматизованого арешту коштів на рахунках боржників у банках.

Наказом було розширено перелік боржників, які потрапляють під процедуру автоматизованого арешту коштів на рахунках боржників. Раніше йшлося тільки про борги з аліментів, тепер – і про інші борги і штрафи.

До системи, за даними Opendatabot, приєднано:

  • "ПриватБанк",
  • "ТАСкомбанк",
  • "Універсал Банк",
  • "Оксі Банк",
  • банк "Восток",
  • "Індустріалбанк"
  • "ПроКредит Банк".

Ще 44 банки під’єднають у тестовому режимі, 11 наразі на стадії консультацій. "Тобто найближчим часом до системи автоматизованого арешту буде приєднано 62 українські банки із 73", – зазначено в публікації Opendatabot.

Деякі українські ЗМІ дійшли висновку, що після набуття чинності наказом Мін'юсту з рахунків українців почнуть автоматично списувати борги.

У міністерстві кажуть, що це не так.

"Заборгували за житлово-комунальні послуги або не сплатили штраф за перевищення швидкості – кошти на вашому банківському рахунку можуть бути арештовані в автоматизованому режимі. Але при цьому не йдеться про автоматичне списання коштів!" – наголошено в релізі Мін'юсту, опублікованому 6 липня.

Наказ, який учора набув чинності, реалізував технічні зміни інформаційної взаємодії державних і приватних виконавців із банками за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП).

"Пояснюємо простою мовою. Уявімо, що хтось не сплатив штраф за порушення правил дорожнього руху, або комунальні послуги, чи заборгував вам кошти (у тому числі аліменти на утримання дитини чи заробітну плату). Цей факт спочатку має підтвердити своїм відповідним рішенням суд або інший орган (посадова особа). Якщо після цього боржник так і не повертає кошти – до справи береться Державна виконавча служба або приватні виконавці. Вони, зокрема, можуть заарештувати кошти на банківських рахунках боржника. Саме процедуру комунікації між виконавцями та банками і було спрощено", – пояснили у відомстві.

Водночас програмне забезпечення АСВП ще допрацьовують.

"Після того як ПЗ повноцінно запрацює, банки повідомлятимуть в електронному режимі не лише факт наявності банківських рахунків у боржника, а і їхні номери та суми залишків на них. Тобто з'явиться можливість накладати арешт винятково на один рахунок боржника в одному банку, а не на всі його рахунки в різних банківських установах, як це відбувається наразі. Відповідно, коштами на неарештованих рахунках їхній власник зможе вільно розпоряджатися", – додали в Мін'юсті.