$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ

В Україні підготували до націоналізації 900 російських об'єктів

В Україні підготували до націоналізації 900 російських об'єктів На найближчому засіданні Рада розгляне питання щодо націоналізації активів РФ
Фото: depositphotos.com

На найближчому засіданні Верховна Рада розгляне питання про націоналізацію активів Російської Федерації в Україні. Кабмін склав перелік, до якого увійшло понад 900 об'єктів, які належать Росії як державі. Про це 2 жовтня "Голосу України" повідомила народна депутатка, заступниця голови комітету парламенту з питань економічного розвитку Роксолана Підласа.

"Прем'єр-міністр говорив раніше, що вони підготували перелік, у якому 903 об'єкти, що належать безпосередньо РФ як державі. Я думаю, що саме цей перелік із якимись незначними змінами затвердила РНБО. Заява президента про те, що Верховна Рада має проголосувати законопроєкт щодо націоналізації, стосується саме цього рішення", – повідомила вона.

За словами нардепки, під час націоналізації цих об'єктів діятиме особлива процедура та окремий механізм, ухвалений у квітні спеціальним законом про примусове відчуження права власності РФ і її резидентів.

"За цим механізмом президент вводить у дію рішення РНБО указом, а Верховна Рада затверджує указ президента своїм окремим законопроєктом", – пояснила політикиня.

Підласа зазначила, що ознайомлена зі списком об'єктів, до якого увійшли такі відомі підприємства як "Енергомашспецсталь" у Краматорську, який на 92% належить офшорній кіпрській компанії, котру контролює "Росатом". Також у цьому переліку є відома мережа магазинів BROCARD, яку на 100% контролює офшорна компанія, котру, зі свого боку, контролює міністерство промисловості РФ.

"Усі ці більш як 900 об'єктів будуть націоналізовані. Це не означає, що відразу надійдуть гроші до українського бюджету. Ці всі об'єкти перейдуть у власність держави, після цього держава може визначатися, що з ними робити. Україна або буде отримувати прибуток від працюючого підприємства, або вона його виставить на приватизацію, або запропонує його до оренди", – резюмувала вона.

Контекст

3 березня Верховна Рада ухвалила закон про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів. Він передбачав, що резиденти це юрособи, які працюють в Україні, але серед їхніх бенефіціарів чи засновників є уряд РФ.

1 квітня український парламент ухвалив ще один закон, який уточнив коло резидентів Росії, активи яких в Україні будуть вилучені примусово.

21 квітня Верховна Рада ухвалила закон, який спрощує процедуру конфіскації активів підсанкційних росіян і їхніх спільників. Президент Володимир Зеленський ветував цей закон 5 травня. В Офісі президента пояснювали, що ухвалений Радою у квітні нормативний акт містив положення, які суперечать Конституції України (у ньому не було чітких критеріїв, за якими на людину чи компанію може поширюватися дія санкцій), а також наділяв Національне агентство з питань запобігання корупції новими повноваженнями, які виходять за межі компетенції НАЗК.

12 травня парламент підтримав закон із пропозиціями президента, Зеленський підписав його.

Механізм законного вилучення активів, що належать росіянам і визнаних колаборантами українцям, розпочне масштабну роботу вже цього року, заявляв 8 червня міністр юстиції Денис Малюська.