+12 Київ
Проєкт держбюджету 2023 року передбачає залучення від партнерів $38 млрд протягом наступного року. Від початку вторгнення Росії Україна отримала майже $22 млрд допомоги.
Найбільші донори серед країн – США, Канада, Німеччина та Великобританія, серед інституційних інвесторів – Євросоюз, Міжнародний валютний фонд, Європейський інвестиційний банк та Світовий банк.
Проте розмір обіцяних Україні коштів майже вдвічі більший за отримані. Найбільша "нестача" від Євросоюзу – $4,86 млрд з $11,5 млрд обіцяних.
США надали Україні $8,5 млрд із $13,5 млрд обіцяних, ЄІБ – $1,7 млрд із $2,3 млрд, Великобританія – $577 млн із $1,08 млрд. Повністю виконали свої обіцянки МВФ ($2,7 млрд), Канада ($1,5 млрд), Німеччина ($1,37 млрд), Світовий банк ($929 млн) та Японія ($581 млн).
Головною перешкодою у виділенні коштів є бюрократія, сказав експерт Центру економічної стратегії Максим Самойлюк. Якийсь час виділення грошей блокувала Німеччина, потім виникали інші проблеми, які не потрапляли до публічного простору, вважає він. €5 млрд від ЄС можуть надійти цього місяця, прогнозує Самойлюк, хоча ці кошти очікували у вересні.
Є інші причини, окрім бюрократії (погодження, перевірки ризиків, позицій різних установ, страхування та гарантій), додав експерт CASE Україна Євген Дубогриз. Систему допомоги розроблено для мирного часу і вона погано працює під час війни, коли треба діяти швидко, пояснив він. Про політичні чинники чи "російські підступи" не йдеться, вважає Дубогриз.
