+13 Київ
Документ зобов'язує керівництво, членів наглядової ради та інших працівників держпідприємств у разі вимоги суб'єктів управління (Кабміну або Фонду держмайна) прибути на місце роботи протягом 48 годин.
У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про те, що під час воєнного стану "виникла необхідність вжиття заходів гарантування та забезпечення економічної безпеки... у тому числі шляхом попередження впливу потенційних загроз на діяльність державних підприємств і банків".
Серед авторів законопроєкту – голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, нардеп від "Слуги народу" Дмитро Наталуха. Він аргументував потребу в законі тим, що 21 іноземець із наглядових рад дев'яти українських державних підприємств ще з минулого року перебуває за межами України, а на його думку, "на будь-якій іншій роботі таке самовільне залишення країни та місця роботи на невизначений час автоматично призвело б до звільнення".
Законопроєкт Верховна Рада ухвалила 1 квітня, він викликав бурхливу критику низки фахівців. У Центрі протидії корупції припустили, що його міг лобіювати мільярдер Ігор Коломойський, щоб позбутися незалежних іноземних спостерігачів у наглядовій раді "ПриватБанку".
Експерти напряму корпоративного управління Київської школи економіки в колонці на "Економічній правді" зазначили, що більшість іноземних членів наглядової ради держкомпаній ніколи не проживала в Україні і лише періодично сюди приїжджала, а працювала в онлайн-режимі.
"У результаті пандемії коронавірусу як іноземні, так і українські члени наглядових рад уже давно вдаються до практики проведення онлайн-засідань. Цей інструмент є давно поширеним у світовій практиці, причому в абсолютно різних сферах: бізнес, освіта, медицина тощо. Не варто також забувати, що членство в наглядовій раді не є роботою full-time", – ідеться в тексті.
У КШЕ вважають, що документ становить велику потенційну загрозу, оскільки дає змогу звільнити незалежних членів наглядових рад і встановити натомість ручне управління.
У Центрі економічної стратегії також наголошують, що закон "наражає на небезпеку адекватну роботу наглядових рад держпідприємств та держбанків". Зокрема, "ПриватБанку", важливу роль у роботі якого та протистоянні тиску ексакціонерів відіграють іноземці.
Про причини підписання скандального документа журналісти запитали Зеленського 16 квітня на пресконференції, відео якої опублікував Офіс президента.
На припущення, що закон спрямований проти іноземних представників наглядових рад, які не зможуть оперативно приїхати у країну через війну, президент заявив, що це "зовсім не так", а також запевнив, що ніхто не збирається погрожувати реформі корпоративного управління, "і думок про це немає, і бажання, і часу".
Зеленський зауважив, що через війну бюджет країни щомісяця зазнає дефіциту в розмірі €7 млрд, і повідомив, що особисто на третій день війни попросив знайти спосіб уникнути паралізованих підприємств через відсутність людей на місці, домогтися, щоб інституції працювали, а гроші людям виплачували, і в Раді як спосіб запропонували цей законопроєкт.
"Декілька підприємств ми втратили. Завдяки людям. Які просто поїхали. Когось знайшли в Закарпатті, когось знайшли за кордоном... Нам треба сплачувати людям гроші. У нас є держпідприємство, де тисяча людей. Зникла наглядова рада, там три людини чи чотири, немає ніякого кворуму, не можуть вирішити питання. Не могли перевезти підприємство з небезпечної території. І я попросив зробити так, щоб можна було одним дзвінком вирішувати такі питання", – пояснив він.
Президент запевнив, що йдеться саме про воєнний час, "це не щось назавжди".
"Зараз так воно не може бути. Наші люди повинні бути забезпечені. Усі наші інституції, які повинні працювати, повинні працювати. І якщо вони не працюють – а рішення приймає керівник або наглядова рада, – то у вас є формат, завдяки якому можна змінити будь-яку людину. Я вважаю, що під час воєнного стану будь-яке керівництво будь-якого органу, все, що пов'язане з виплатами грошей, будь-яке підприємство має працювати. Там питання не з іноземцями пов'язане. Мова про будь-яку людину в наглядовій раді", – сказав Зеленський, зазначивши, що це стосується передусім банківської та енергетичної сфер.
Водночас він наголосив, що закон ухвалили не для того, "щоб повернути "ПриватБанк".
"ПриватБанку" це точно не стосується. Тому що "ПриватБанк" дав дивіденди раніше за всіх нормально і допоміг, і дав гроші в бюджет. До нього немає питань. Я навіть не знаю, де вони працюють, онлайн чи офлайн. Але якщо вони не працюють нормально через те, що кудись там поїхали, – як наші люди, на якісь острови, або в Польщу, або у Словаччину, так і іноземні люди, які кажуть: "Вибачте, війна, у нас така корпоративна етика", – ця не підходить відповідь. І тоді прем'єр може звільнити будь-кого із цих людей. Ось про що цей закон. Якщо інституція працює і немає питань – то немає питань. А просто брати гроші зараз – ну, вибачте", – резюмував президент.
