+5 Київ
"Перш ніж затверджувати генеральний план, міста мусять мати історико-архітектурні опорні плани, якщо вони входять до переліку історичних міст. У нас в Україні 401 місто має статус історичного. Із цих 401 історичного міста тільки 153 мають затверджені історико-архітектурні опорні плани. Ці плани затверджує Міністерство культури. Станом на сьогодні у нас Львів – мені здається, неймовірно історичне місто – не має затвердженого історичного плану. І зрозуміло, що якщо немає такого плану, то і генеральний план, частиною якого є історичний, не є актуальним, сучасним і тощо", – заявила нардепка.
Вона зазначила, що історико-архітектурний опорний план Києва затверджено Міністерством культури.
"Після цього може тільки починатися робота щодо актуалізації генерального плану міста. Якщо ми зараз говоримо про Київ – ми живемо за неактуальним, дуже старим документом, який розробляли ще 1997 року. Тобто жити за таким документом, коли місто розвивається шаленими темпами, точно не можна", – вважає Шуляк.
Нардепка розповіла, що її команда знайшла генеральні плани населених пунктів, які було розроблено ще 1968 року. Вона заявила, що місцеву владу необхідно стимулювати для затвердження актуальних генпланів.
Шуляк: У Німеччині, Великобританії та Польщі у сфері будівництва в перерахунку на одну людину витрачають приблизно €1,5 тис. В Україні – €50. Читайте повний текст інтерв'ю
"Якби була моя воля, напевно, я б не давала певних грошей у бюджет. Тобто у тебе немає актуального плану, у тебе немає найголовнішого документа, як розвивається місто, – будь ласка, якусь частину податків – від ПДФО або від податку на прибуток чи ще щось – ти просто не будеш отримувати у бюджет свого міста. І тоді, напевно, ті люди, які живуть у місті, прийдуть до своєї місцевої влади і запитають: "А чому ж ми втрачаємо? Тому що ці всі гроші – це ж все про розвиток". Тому що всі якісь м'які механізми – "а шукаймо інвестора, а шукаймо якихось донорів", – ми бачимо, що за останні років 10 вони не дали бажаних результатів", – підкреслила Шуляк.
