RU
 

Менеджерка IT-комітету ЕВА Куничак розповіла, чому бізнес підтримує "Дія City"

Ольга Куничак: Я вважаю, що від запровадження "Дія City" виграють усі
Ольга Куничак: Я вважаю, що від запровадження "Дія City" виграють усі
Фото: espreso.tv

Спеціальний правовий режим "Дія City" зможе збільшити привабливість України для інвесторів, вважає менеджерка ІТ-комітету Європейської бізнес-асоціації Ольга Куничак. Про це вона написала у своїй колонці на сайті The Page, аналізуючи роботу ЕВА над законопроєктами про "Дія City".

Куничак зазначила, що, згідно з індексом інвестиційної привабливості за перше півріччя 2021 року, половина опитаних компаній – членів Європейської бізнес-асоціації вважають інвестиційний клімат України радше несприятливим, але для IТ-індустрії цю ситуацію може змінити спецрежим "Дія City".

За її словами, EBA брала активну участь у напрацюванні законодавчої бази спецрежиму, і в результаті депутати врахували майже 90% пропозицій бізнесу. Зокрема, на вимогу асоціації автори законопроєкту погодилися прибрати норму про обов'язковий вступ резидентів "Дія City" в саморегульовану організацію, а також забезпечили прозорий процес вступу у спецрежим і втрати резидентства.

Для асоціації було важливим залишити компаніям можливість довести свою відповідність критеріям членства в "Дія City" без суб'єктивного оцінювання тієї чи іншої державної надбудови, додала менеджерка ІТ-комітету EBA.

"У цьому контексті компромісним рішенням став щорічний незалежний аудит. Водночас аудиторський висновок, що підтверджує відповідність, не означає повноцінний аудит. Він потребує значно менше часу і ресурсів. Тому такий варіант наразі влаштовує більшість компаній, яких слово "аудит" спершу відштовхувало", – написала вона.

Куничак додала, що незалежним аудитом вдається нівелювати вплив державних контролювальних органів на резидентів "Дія City": вони не можуть вимагати документів від компаній і не можуть проводити перевірки, отже, бізнес зберігає максимальний рівень автономії.

"Перша редакція базового закону про "Дія City" також містила досить широкі повноваження регулятора. Імовірно, автори документа не ставили перед собою мети контролювати бізнес. Ця редакція була лише першою спробою Мінцифри побудувати робочу інституційну конструкцію навколо спецрежиму. Але спільно з міністерством ми швидко дійшли згоди, що IТ-індустрія в Україні ніколи не була і не буде зарегульованою, адже це дає їй можливість розвиватися. Тож цю свободу варто підтримувати й надалі. У фінальній версії закону повноваження міністерства зведено до мінімуму", – написала Куничак.

Вона нагадала, що зараз у Верховній Раді триває робота над податковим законопроєктом №5376, і зазначила, що для бізнес-спільноти важливо зберегти ставки приблизно на рівні податкового навантаження на фізособу-підприємця, тому EBA підтримує зафіксовані в законопроєкті ставки. Також експертка підкреслила, що важлива незмінність цих ставок протягом 25 років.

"У Європі немає подібних "Дія City" пропозицій за податковими ставками для IТ", – пише Куничак.

На додаток до цих двох законопроєктів – рамкового і податкового – EBA сподівається також на ухвалення документа, який захистив би IТ-галузь від невмотивованих перевірок із боку правоохоронних органів.

Куничак пише, що розвитку IТ-індустрії також може допомогти реформа IТ-освіти.

Вона зазначає, що до ЕВА вже зверталася компанії зі Швеції, Великобританії та Австрії за інформацією про "Дія City".

"Я вважаю, що від запровадження "Дія City" виграють усі. Зростання IТ-галузі продовжиться, збільшаться валютні надходження, зросте обсяг експорту, податкові надходження, кількість робочих місць тощо", – підсумувала менеджерка ІТ-комітету Європейської бізнес-асоціації

Контекст:

У вересні 2020 року Міністерство цифрової трансформації України презентувало проєкт "Дія City" – вільну економічну зону, особливий правовий режим, який має створити умови для розвитку української IT-індустрії.

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №4303 "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" 15 липня. Президент підписав його 11 серпня.

Відповідно до законопроєкту, правовий режим "Дія City", який розповсюджується на юридичних осіб – резидентів цього режиму, створює сприятливі умови для ведення інноваційного бізнесу, залучення інвестицій, розвитку цифрової інфраструктури та залучення талановитих працівників. Правовий режим "Дія City" встановлено на необмежений термін, але не менше ніж на 25 років із дня внесення до реєстру запису про першого резидента "Дія City". На всіх резидентів "Дія City" поширюється система державних гарантій захисту інвестицій.

Ініціатори законопроєкту пропонують лібералізувати трудові відносини між резидентами "Дія City" та особами, працю яких вони використовують. Для цієї мети пропонують застосування контрактної форми трудового договору або наймання працівників на підставі спеціального договору – гіг-контракту.

Законопроєктом передбачено підстави та порядок втрати статусу резидента, апеляцію на рішення про втрату резидентства, свободу співпраці з фізичними особами – підприємцями, декларативність набуття статусу резидента.

Згідно з повідомленням пресслужби "Дія City", завдяки проєкту частка IТ-галузі у ВВП країни зросте до 10%, а кількість робочих місць у галузі збільшиться з нинішніх 200 тис. до 450 тис. до 2024 року.

Зазначають, що документ розробили у тісній співпраці з ІТ-індустрією.

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
 

 
Вибір редакції
 
 
 
НАЙПОПУЛЯРНІШІ МАТЕРІАЛИ