+7 Київ
"За час діяльності народних депутатів VIII скликання у Верховній Раді було зареєстровано близько 90 законопроєктів, які так чи інакше стосувалися тютюнового ринку. Нардепи IX скликання зареєстрували близько двох десятків подібних законопроєктів. Однак більшість цих документів можна охарактеризувати як законодавчий спам. У парламенті попереднього і нинішнього скликань представники громадських організацій, які займаються активною адвокацією антитютюнового законодавства, були авторами цілого ряду законопроєктів, які тим чи іншим чином посилювали умови для роботи галузі, вносили їх лояльні депутати, а також народні обранці, які вважають тему "турботи про здоров'я нації" репутаційно вигідною для себе", – пише авторка статті Надія Скляренко.
Журналістка зазначає, що, крім регулярних спроб позапланово підвищувати акцизи, у низці законопроєктів йдеться також про пропозиції заборонити продаж цигарок особам до 21 року, заборонити брендувати пачки, змінювати їхню форму, викладати цигарки на прилавок, а також додавати ароматичні добавки до тютюну.
"До всіх цих документів тією чи іншою мірою мала відношення ГО "Життя". Однак із різних причин законопроєкти були або зняті з розгляду прямо на комітеті, або відкликані, або провалені в залі. Частина спірних пропозицій про посилення регулювання тютюнової галузі перекочувала до законопроєкту №4358, який також просуває "Життя", – стверджує авторка.
Вона цитує статтю Українського інституту майбутнього "Україна без цигаркового диму. Чи допоможе законопроєкт №4358 боротися з курінням": "Міжнародне законодавство не вимагає імплементації таких норм. Водночас дослідження стверджують, що курці з досвідом зазвичай рідко змінюють свої звички, тож наявність або відсутність будь-яких повідомлень на пачках (включаючи навіть зміну дизайну цих пачок) незначно вплине на їхній усвідомлений вибір.
У статті журналістка зазначає, що жорсткі заходи, які прописують у своїх ініціативах "антитютюнники", як правило, практично не знижують кількості курців.
"На прикладі законопроєкту №4358 особливо помітно, як під виглядом впровадження в Україні європейських норм і правил через документ намагалися просунути набагато жорсткіші заборони та обмеження, які ніяк на рівні куріння не позначаться. Зате точно призведуть до зростання контрабанди сигарет і обсягів контрафактної продукції та, відповідно, багатомільярдних втрат бюджету, адже шахраям куди простіше підробляти сигарети, коли можна просто міняти назву, не працюючи над різноманітними дизайнами пачки. Сьогодні законопроєкт готовий до другого читання в редакції, максимально наближеній до норм Директиви 2014/40/ЄС, хоча і не повністю відповідає її вимогам. Парламентарі, які працювали над документом у профільному комітеті з питань охорони здоров'я та здоров'я нації, відхилили поправки про надмірний тиск на бізнес, які просували представники антитютюнового лобі", – повідомила Скляренко.
За її інформацією, у такому "проєвропейському" вигляді комітет рекомендував ухвалити законопроєкт у другому читанні.
"Проте ряд депутатів, яких також пов'язують із діяльністю ГО "Життя", зокрема Лада Булах [від "Слуги народу"], а також Ольга Стефанишина, Олександра Устінова [від "Голосу"] і ряд інших у публічній та непублічній комунікації зазначають, що відхилені правки можуть бути внесені з голосу під час розгляду законопроєкту №4358 у парламенті у другому читанні найближчим часом. Попри те, що ця практика вже давно відійшла у минуле, така можливість у них формально залишається. Просування радикально жорсткого і економічно необґрунтованого регулювання тютюнової галузі – далеко не нова практика. Причина підвищеної уваги народних депутатів та їхніх "партнерів" серед громадських організацій до лобіювання саме антитютюнових ініціатив – це активне фінансування подібної діяльності з боку міжнародних організацій", – вважає авторка.
Вона зазначила, що найбільшим гравцем на цьому ринку є американський мільярдер Майкл Блумберг, який витратив на боротьбу з тютюнопалінням майже $1 млрд, і його структури спонсорують громадську організацію "Життя".
"Окрім того, саме лобіювання антитютюнових законопроєктів є частиною КРІ для отримання подальших грантів навіть попри неуспішні спроби просунути через Раду попередні версії таких законопроєктів із надмірно жорстким регулюванням. На думку багатьох аналітиків та журналістів, отримання фінансування за ухвалення законів в українському парламенті може вказувати на прямий конфлікт інтересів, а декларована мета боротьби з курінням може бути бізнес-проєктом групи осіб, які не мають нічого спільного з представленням інтересів громадськості. І навпаки, якщо в країні буде прийматися нормальне проєвропейське законодавство щодо боротьби з курінням без перегинів у бік надмірного регулювання учасників ринку, це позбавить існування таких громадських організацій всякого сенсу", – заявила журналістка.
У своїй статті вона пише, що боротьба з тютюновою залежністю фактично витіснила з порядку денного управління здоров'ям нації роботу з іншими залежностями.
"Більш того, в інших галузях і близько немає тих обмежень, які пропонується впроваджувати тютюновим компаніям. Наприклад, нікому не спадає на думку стандартизувати пляшки з алкоголем або відмовлятися від брендування залів ігрових автоматів та компаній із прийому ставок на спорт. У підсумковій частині свого дослідження експерти УІБ зазначають, що робота із цими залежностями також має з'явитися у фокусі законотворчої діяльності з метою поліпшення здоров'я нації та мінімізації економічних і соціальних втрат від їхнього поширення", – підсумувала авторка матеріалу.
