+18 Київ
Експерт проаналізував закон №1525-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам". Так званий податок на Google президент підписав 28 червня, він набув чинності 2 липня. Ухвалені зміни стосуються низки компаній: Google, YouTube, Apple, Microsoft, Facebook, TikTok та інших.
Гмирін пояснив, що головна мета закону – прибрати в Податковому кодексі пробіл, який досі дозволяв інформаційним гігантам уникати обов'язку щодо сплати ПДВ за надані резидентам України послуги. За словами автора, п. 186.4 Податкового кодексу України визначав місцем постачання послуг місце реєстрації постачальника, а у випадку з Google постачальник був зареєстрованим за кордоном і не мав української реєстрації.
"Це означало, що сплата резидентами України за сервіси Google не була для компанії підставою реєструватися в якості платника ПДВ на території України. І хоча п. 186.3 ПКУ містив положення, за яким місцем постачання рекламних послуг вважалося місце реєстрації їх отримувача, ця норма трактувалася неоднозначно, тому й не застосовувалася до зазначених компаній. Останні зміни до ПКУ покликані прибрати ці різночитання", – написав юрист.
За словами Гмиріна, відтепер IT-гіганти на кшталт Google платитимуть податок на додану вартість у розмірі 20% в іноземній валюті. Хоча в ухвалених змінах є певні винятки. Наприклад, від сплати ПДВ звільняють операції з постачання послуг із дистанційного навчання через інтернет, якщо цю мережу використовують суто як засіб комунікації між викладачем і слухачем. Також від податку на додану вартість звільнено операції з постачання освітніх послуг через доступ до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі інтернет.
Що ж стосується самого Google, зазначає юрист, то тепер компанія зобов'язана зареєструватися платником ПДВ на території України. Звітувати вона буде за спрощеною формою у центральний орган Державної податкової служби, використовуючи спеціальний електронний сервіс.
"Загалом, для IT-компаній це стане обов’язковою процедурою, за умови, якщо загальна сума від здійснення ними відповідних операцій перевищуватиме 1 млн грн на рік. У звіті, крім реквізитів декларанта, будуть лише договірна вартість постачання електронних послуг та власне сума податку", – підкреслив він.
Юрист додав, що зміни до Податкового кодексу передбачають також особливу форму – "податкове повідомлення особі-нерезиденту". Такі повідомлення адресуватимуть особам-нерезидентам – як зареєстрованим, так і незареєстрованим платниками податку. У першому випадку це буде аналог звичайного податкового повідомлення-рішення із зазначенням суми податкового зобов'язання (штрафи, несвоєчасна сплата тощо). Великим є тільки строк сплати за такими рішеннями – 90 днів. Також для осіб-нерезидентів передбачено можливість адміністративного оскарження рішень податкової служби і можливість листування в електронному вигляді.
Україна – не перша держава у світі, де IТ-гіганти на кшталт Google мають платити податок на додану вартість, пише вчений. І це, на його думку, цілком виправдано, оскільки створює умови для ринкової конкуренції і допомагає наповнювати бюджет.
Водночас автора турбує, що ДПС за допомогою фіскальних важелів зможе чинити тиск на підприємців. У випадку з міжнародними корпораціями такі дії можуть завдати серйозних репутаційних збитків державі. Крім того, за словами експерта, Google та інші світові гіганти змушені будуть підвищити ціни на свої послуги для громадян України. Також автора дивує, що в податкових змінах увагу зосереджено передусім на фізичних особах – одержувачах послуг, тоді як юридичних осіб у документі не згадують.
Гмирін упевнений, що без комплексного підходу до реформування економіки ухвалені парламентом новації не матимуть довгострокового ефекту. Поштовхом до розвитку, на його думку, можуть стати системні зміни, які передбачають очищення судових органів від корупції, створення гнучкого податкового законодавства, стимулювання підприємництва, заохочення інвесторів.
"Замість точкових рішень уряду й парламенту на кшталт закону "про податок на Google" чи суто декларативної програми дій Кабміну до 2024 року я вже давно пропоную розпочати реальні перетворення. Їхній алгоритм прописаний у програмі податкових трансформацій "Від нестабільності до гармонії". Ці зміни передбачають реструктуризацію податкових та контролюючих органів, централізацію їхніх функцій, якнайширшу лібералізацію системи оподаткування, проведення справжньої амністії капіталів та запровадження податку на виведений капітал, автоматизацію й цифровізацію адміністрування податків, скорочення адміністративного тиску на бізнес. Укотре мушу висловити жаль, що у високих кабінетах до пропозиції експертного кола дослухаються лише коли-не-коли. Але ми не втрачаємо надії бути почутими", – резюмував Андрій Гмирін.
