+13 Київ
Він наголосив, що результатом великої емісії стане знецінення доходів та заощаджень громадян та обвал економіки. Він запропонував інші шляхи: використовувати накопичені міжнародні резерви, позичати за рахунок залучень на внутрішньому ринку, перерозподілити ресурси через зниження непріоритетних витрат, провести емісію.
"Емісійне фінансування виглядає найлегшим рішенням, щонайменше в короткостроковій перспективі. Адже воно накладає на суспільство прихований "інфляційний податок", який може навіть дозволити скоротити дефіцит бюджету до прийнятних рівнів, якщо видатки бюджету «заморожуються», а номінальні доходи зростають внаслідок інфляції. Але емісія призведе до знецінення гривні через девальвацію та інфляцію",– вважає голова НБУ.
Шевченко описав так звану спіраль інфляції-девальвації-зарплат, характерну для латиноамериканських країн, що призводила до перманентних фінансових криз.
"Таке порочне коло може легко стати результатом намагання політиків подолати негативні наслідки інфляції для населення шляхом підвищення соціальних стандартів. У результаті для того, щоб виплатити проіндексовані зарплати та пенсії – потрібно буде більше емісії. Тому виплати знецінюватимуться ще швидше, ніж їх підвищуватимуть. А це – втрата соціальної стабільності, другий фронт всередині воюючої країни",– пояснив Шевченко.
На думку глави НБУ, знецінення гривні може призвести до падіння рівня довіри до неї, на відновлення якого можуть знадобитися десятиліття.
"За умов високої інфляції, гроші спочатку втрачають функцію засобу заощаджень (заощаджують у валюті), потім функцію засобу виміру вартості (ціни встановлюються у стійкіших умовних одиницях, валюті й т.і.). На останньому етапі – гроші вже не виконують функції засобу обміну. На ринках і магазинах починаються приймати іноземну валюту або переходять на бартер. Нормальний перерозподіл ресурсів стає неможливим – економіка занепадає",– зазначає Шевченко.
Він наголосив, що масштабна емісія може призвести до втрати контролю над економікою, що, у свою чергу, може підірвати обороноздатність країни, яка була досягнута, в тому числі, за рахунок зважених дій НБУ.
"Банківська система стійко витримала виклики перших місяців війни. Однак значна девальвація, відплив ліквідності, втрата довіри – це неминучі атрибути емісії у значних обсягах. Коли економіка переходить на бартер або іноземну валюту і значною мірою – в тінь, у держави взагалі втрачаються важелі акумулювати та перерозподіляти ресурси, оскільки втрачається контроль над фінансовою системою. Яка відповідно не зможе більше бути опорою для перемоги в війні",– попередив Шевченка.
Глава НБУ закликав уряд скорочувати дефіцит безпечними для фінансової системи способами.
"Незважаючи на непопулярність складних рішень, зараз як ніколи важливо, щоб уряд взяв на себе політичну відповідальність і знайшов можливості для скорочення дефіциту бюджету та мінімізації емісійного фінансування дефіциту. Тільки такі дії дадуть змогу забезпечити макрофінансову стійкість країни, що має бути фундаментом її обороноздатності у війні",– резюмував Кирило Шевченко.
